Ясне (Тернопільський район)
| село Ясне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Бережанська міська громада |
| Облікова картка | Ясне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1954 |
| Населення | ▼ 13 (2014) |
| Територія | 0.280 км² |
| Густота населення | 107.14 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47516 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′40″ пн. ш. 25°04′28″ сх. д. / 49.47778° пн. ш. 25.07444° сх. д.Координати: 49°28′40″ пн. ш. 25°04′28″ сх. д. / 49.47778° пн. ш. 25.07444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
379 м |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Найближча залізнична станція | Бережани |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Ясне | |
 Ясне | |
| Мапа | |
| |
Ясне́ — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Було підпорядковане Куропатницькій сільській раді. Село, утворене в результаті об'єднання хуторів Гайок і Сеньків (1954 р.).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі річки Ценівка, лівої притоки Золотої Липи басейну Дністра за 10 км від районного центру і найближчої залізничної станції Бережани.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Ясне розташоване у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Історія[ред. | ред. код]
Хутір Гайок[ред. | ред. код]
За переказами, місцина, на якій розташований хутір Гайок (відомий з XIX століття), була володінням священика із с. Шибалин. Назва хутора походить від посади першого поселенця — охоронця панських дібров, гайового Юрка Івашківа. Саме він був першим жителем хутора. Згодом тут поселилася родина Козаків. У 1930–1940 рр. на хуторі проживало 16 українських сімей; діяла філія товариства «Рідна школа» (1935–1939 рр.), яка об'єднувало 12 осіб (голова Василь Козак, писар Степан Білик); при ній працювали бібліотека, хор, самоосвітній гурток, гуртувалися музиканти, ткачі й шевці.
Протягом 1947–1948 рр. більшовики виселили у Сибір жителів хутора Гайок Миколу Косовського і Гната Лему; в 1950 р. — Степана Білика. На Великдень 1948 р. в бою з відділом МДБ загинула підпільниця «Настя».
У 1949 р. на хуторі – 15 дворів, 51 особа.
Хутір Сеньків[ред. | ред. код]
На хутір Сеньків перші поселенці прибули, за переказами, у середині 19 ст. Першими власниками його були Синявські, від яких, імовірно, й походить назва. І хоча з часом хутір переданий у власність інших маґнатів (Потоцьких), назва залишилася. До Першої світової війни Сеньків (15 дворів) разом із фільварком належав орендаторові Берешу.
В 1914 р. підрозділ російської армії спалив фільварок; Береш утік до Бережан. Улітку 1916 р., з наближенням фронту, форналів (наймитів) евакуювали до Микулинців; у Сеньків вони й орендатор Береш повернулися 1917 р.
У 1921 р. землі на хуторі розпарцелювали між 45 сім'ями польських колоністів. Хуторяни, які до цього часу жили в Сенькові, перебралися до Бережан. На фільварку осів пан Глас, котрий купив у Береша будинок і 40 га землі.
Від 1929 р. на хуторі працювала чотирикласна школа, де навчали польською мовою.
30 січня 1940 р. зі Сенькова виселено у Сибір усіх польських господарів, а 6 березня цього ж року почали вивозити й українські сім'ї — Бунів, Вовків, Куцілів, Подільчуків, Стефінівих. Унаслідок так званого «розкуркулення» на хуторі залишилося з господарями тільки два обійстя. Решта стояли пусткою до 1942 р., коли за наказом німецького командування сюди переселено з-під Яворова і Рави-Руської (нині Львівська область) 8 сімей (оскільки там був розташований полігон).
У 1945 р. фільварок розібрали, і радянська влада знову почала арешти. Після війни школа на хуторі працювала до 1955 року.
У 1949 р. Сеньків приєднали до колгоспу с. Комарівка; 1950 р. хутори Сеньків, Вірлів і Гайок об'єднали в самостійне господарство (голова правління Д. Куціль). У 1951 р. колгосп приєднали до господарства с. Куропатники; у 1990-х рр. майно та землі розпайовані.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[2].
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 24 особи (2007), 27 (2014). Дворів — 16[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 Січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з травня 2019], 13 (2014)
Література[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Ясне. |
- Ю. Ковальков. Ясне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 695. — ISBN 978-966-528-279-2.
- М. Синютка, О. Федус, М. Федечко. Ясне // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 450. — ISBN 978-966-457-228-3.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |