Яструб коротконогий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яструб коротконогий
Accipiter brevipes.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Яструб (Accipiter)
Вид: Яструб коротконогий
Біноміальна назва
Accipiter brevipes
(Severtzov, 1850)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Accipiter brevipes
ITIS logo.jpg ITIS: 175312
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Accipiter brevipes

Яструб коротконогий (Accipiter brevipes), синоніми — яструб-тювик, тювик європейський — хижий птах роду яструбів (Accipiter) родини яструбових (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes).

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Маса тіла 190–280 г, довжина тіла 330–380 мм, розмах крил 640–800 мм. Дорослий самець зверху сизий, знизу білуватий з буруваторудими поперечними смугами. Самка зверху бура, низ тулуба рудіший, ніж у самця. У природі дуже схожий на яструба малого.

Ареал виду та його поширення в Україні[ред.ред. код]

Поширений у Південно-Східній Європі, Західній Азія (Мала Азія, Закавказзя). Зимує на Близькому Сході та у Північно-західній Африці. В Україні гніздиться виключно в Луганській області (долина р. Сіверського Дінця та пониззя його притоки — р. Деркула).

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

На початку XXI ст. європейську популяцію оцінюють у 3,2–7,7 тис. пар [1]. В Україні протягом ХХ ст. чисельність скорочувалась, стабілізувалась у 1980–1990 рр. на рівні 40–50 пар. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення. Спостерігається загальне багаторічне скорочення ареалу виду, причини якого до кінця не вивчені. В останні роки помітно зросло хижацтво яструба великого.

Особливості біології[ред.ред. код]

Перелітний птах. У місцях гніздування з'являється у другій половині квітня. Тримається у заплавних світлих мозаїчних лісах (головним чином з тополі або дуба), на відстані не більше 100 м від берега річки. Гнізда влаштовує на деревах, на висоті 6–20 (в середньому 8–12) м, недалеко від берега річки. У середині травня відкладає 3–5 яєць. Насиджує в основному самка (30–35 діб). Пташенята стають на крила в середині липня. Майже усі пташенята успішно залишають гніздо. Відлітає до місць зимівлі переважно у вересні. Живиться ящірками, рідше дрібними птахами, гризунами, великими комахами.

Охорона[ред.ред. код]

Включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.

Примітки[ред.ред. код]

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]