Ятвяги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта розселення народів Балтії. Зелені відтінки - західні балти, коричневі - східні
Ятвязьке курганне поховання. Сувалки.
Найбільше Ятвязьке курганне поховання. Сувалки.

Ятвя́ги (ятвезь, судови, судзіни), (англ. - Yotvingians) — угруповання балтських племен, етнічно близьке до литовців та прусів. Мешкали у Бузько-Наревському та Німансько-Наревському межиріччях, на пограниччі Київської Русі, на північний захід від українських племен. Цю територію називано також Ятвігією або Судовією.

Плем'я судів вперше згадав римський історик Публій Корнелій Тацит (2 ст. по Хр.).

Вперше назву ятвяги згадано в договорі між Руссю і Візантією в 944 році. Ятвяги визначалися войовничістю, з ними часто воювали київські князі: походами проти них ходили Володимир Великий (983), Ярослав Мудрий (1038, 1048, 1044), Ярослав Святополкович (1112-13), пізніше галицько-волинські князі Роман і Данило, які разом з мазовецькими князями підкорили ятвягів. З 1283 більшу частину ятвягів захопив Тевтонський Орден, а частина ятвягів увійшла до складу Великого Литовського князівства і стала одним зі складників у формуванні литовського та білоруського народів.

Склад Ятвягів[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]