Ятвяги
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ятвяги (англ. Yotvingian) — угруповання балтських племен, етнічно близьке до литовців та пруссів. Мешкали у Бузько-Наревському та Німансько-Наревському межиріччях, на пограниччі Київської Русі, на північний захід від українських племен. Цю територію називано також Судовією.
Вперше назву ятвяги згадано в договорі між Руссю і Візантією в 944 році. Ятвяги визначалися войовничістю, з ними часто воювали київські князі: походами проти них ходили Володимир Великий (983), Ярослав Мудрий (1038, 1048, 1044), Ярослав Святополкович (1112-13), пізніше галицько-волинські князі Роман і Данило, які разом з мазовецькими князями підкорили ятвягів. З 1283 більшу частину ятвягів захопив Тевтонський Орден, а частина ятвягів ввійшла до складу Великого Литовського князівства і стала одним зі складників у формуванні литовського та білоруського народу.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Ятвяги та боротьба Галицько-Волинського князівства за Полісся. Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
[ред.] Інтернет-ресурси
| Балтійські народи і племена |
|---|
|
Голядь† | Жмудіни† | Земгали† | Курші† | Латгальці | Латгали† | Латиші | Литовці | Пруси† | Селони† | Ятвяги† |
