Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
{{#if: Палаци в Аварісі, Храм Амон-Ра в Карнаку, Храм Монту в Арманті | {{#if: | {{#if: |
Яхмос І Небпехтіра, іноді Ахмос I (також відомий грецький варіант — Амасіс, Амасос) (1550–1525 роки до н. е.) — засновник фараон XVIII династії, спадкоємець незалежного від гіксосів царя Уасету Камоса. Яхмосу І вдалося близько 1580 року до н. е. вигнати гіксосів і знову об'єднати Єгипет. Провів енергійні та успішні реформи з відновленням і подальшим розвитком економіки, адміністрації, війська. Звільнення від гіксосів та об'єднання країни цим фараоном поклало початок епосі Нового царства.
Яхмос I організував за часи свого правління повстання, що переросло у визвольну війну. Сворив великий флот та велику боєздатну армію до якої входили і запозичені в гіксосів колісниці. Після ріяду битв на суші і на водах Нілу підступив до ворожої столиці Аварісу і штурмом узяв його. Переслідуючи гіксосів вторгся в південний Ханаан. Протягом кількох років облягав місто-фортецю Шарухен — останню твердиню гіксосів у безпосередній близькості до Єгипту. Після взяття Шарухена і остаточного знищення гіксоської загрози повернувся з військами до Єгипту. Однак на цьому війна не припинилася — пропливши Нілом усю країну вторгся в Північну Нубію де розгромив коаліцію місцевих племен. Після цих двох походів Яхмос І також успішно придушив кілька повстань всередині країни.
Література [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Clayton, Peter. Chronicle of the Pharaohs, Thames and Hudson Ltd, paperback 2006. p.100
- ↑ а б в г Clayton, p.100
- ↑ а б в Wiener, Malcolm H. and Allen, James P. The Ahmose Tempest Stela and the Thera Eruption p.3 Journal of Near Eastern Studies, Vol. 57, No. 1 (Jan., 1998)
