Яцек Мальчевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яцек Мальчевський
пол. Jacek Malczewski
Lwowska Galeria Sztuki - Jacek Malczewski - Christ in front of Pilate.jpg
Пілат і Христос (Автопортрет)
Дата народження 15 липня 1854(1854-07-15)
Місце народження Радом
Дата смерті 8 жовтня 1929(1929-10-08) (75 років)
Місце смерті Краків
Національність поляк
Громадянство Польща Польща
Навчання Академія мистецтв у Кракові
Напрямок символізм
Роки творчості 1892 — 1929


Яцек Мальчевський (пол. Jacek Malczewski; (*15 липня 1854, Радом — †8 жовтня 1929, Краків) — видатний польський художник, один з найвизначніших представників польського символізму.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Походить з дворянської, але збіднілої родини. У віці 13 років батькі відправили хлопця в родину дяді, а той подбав про вчителів, серед яких був і письменник Адольф Адольф. На свідомість юнака мали значний вплив ідеї польського мессіанства і польського патріотизму, притаманні ще польській добі романтизму.

У віці сімнадцять років хлопця відправили в місто Краків, де він продовжив навчання в гімназії, а вільний час студіював в краківській Школі мистецтв. Серед його викладачів - Ян Матейко. Матейко і порадив здібному юнакові перейти на навчання живопису. Мальчевський почав опановувати живопис, а художню освіту завершив навчанням в Школі красних мистецтв в Парижі.

Меценати Ланцкоронські[ред.ред. код]

У 1885 р. перебував в місті Мюнхен. Восени 1887 р. Мальчевський повернувся на батьківшину. Цього ж року узяв шлюб.

У 1880 р. він відвідав Італію, потім Галичину, Львів. На 1880-ті рр. припадає зближеннчя з родиною Лянцкоронських. Разом з графом Каролем Лянцкоронським відвідав Грецію та Малу Азію, що належала тоді Туреччині. З Каролем Лянцкоронським склалися теплі стосунки і художник був запрошений до садиби графа в Розділ в Галичині. Аби художнику було зручно працювати в садибі, йому обладнали майстерню.

Викладач і художник[ред.ред. код]

Два терміни Мальчевський був професором ( у 18961900 та у 1912 - 1921 рр. ) У 1897 р. Мальчевський був засновником мистецької спілки «Штука» ( Sztuka тобто «Мистецтво» ) разом з іншими майстрами, серед яких

Спілці було дароване довге життя - до 1950 року.

Дві смерті[ред.ред. код]

На художню свідомість митця великий вплив мали смерть батька - у 1884 р., після чого він почав досліджувати смерть як явище життя особи, і смерть матері у 1898 р.

10 років по-за Краковом[ред.ред. код]

Після конфлікту з художником Юліяном Фалатом, покинув академію і поміняв декілька місць проживання. Мав декілька виставок, серед яких також у місті Львів ( 1903 р. )

Нагороди[ред.ред. код]

Надгробок Мальчевського.

Мав декілька значних нагород, серед них

  • Орден Відродження Польщи
  • Велика золота медаль на Національній вистаці в Познані

Смерть[ред.ред. код]

В останній рік життя художник втратив зір. Помер 8 жовтня 1929 р.

Тема польськіх постанців[ред.ред. код]

Заслання студентів

Провідною темою суспільно-політичного життя народу Польщи на протязі 1795 - 1918 років була тема боротьби за національне визволення він Російської імперії (в складі якої тоді перебувала Польща ) і відновлення державності. Останній розділ Польщи у 1795 р. роздер країну між могутніми сусідніми державами, на яке польське суспільство відповіло численими повстаннями. Успіху не було. І країни-переможці відповідали військовим придушенням визвольних повстань, конфіскаціями майна і костелів, масовим засланням покараних. Трагічні суспільні настрої після чергової поразки повстанців у 1863 р. добре передав лист Яна Матейки :

Скрізь - хрести! Скрізь ! Вийдеш з дому - повз тебе або несуть убитого, або їде катафалк. Зайдеш в костел - усі в траурі !

Серед художників, що розробляли тему покараних повстанців - Яцек Мальчевський . Це і графічний твір «Заслання студентів», і нібито побутова картина «Смерть на етапі до Сибіру». В останній - художник здивовано подав тему смерті в'язня, коли його смерть перестала бути подією. Люди з переламаними долями не помічають смерти, настільки звичною стає для них смерть від насилля.

Гіркота поразки і сум за колишнім життям стали головною темою картини Мальчевського « Польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру».

Творчість[ред.ред. код]

В творчому доробку художника - пейзажі і костюмовані портрети, символічні композиції, своєрідні інтерпретації релігійних сюжетів, числені автопортрети.

Його хвилювала тема «митець і муза», « митець і його натхнення». Спроби розібратися в цьому були як в зображеннях інших митців ( портрет Адама Асника з музою ), так і в автопортретах.

Не маючи цікавої зовнішньості, художник тим не менше залишив декілька незвичних автопортретів як в релігійних композиціях ( «Христос і Пілат», «Христос в Еммаусі» ), так і в портретах костюмованих ( в латах ) чи з побутовим забарвленням. І показав, що значущою може бути і особа без модних ознак привабливості.

Далекий від декоративності Станіслава Виспянсько і ар нуво як такого, Мальчевський чіпляв глядача цікавими композиціями з символічним забарвленням, де розробляв проблему передачі національних традицій від померлих - живим ( ).

Автопортрети[ред.ред. код]

«Автопортрет з палітрою».

Яцек Мальчевський залишив по собі велику кількість автопортретів. В тому сумному світі політичної реакціїв країні та власних поневірянь спостереженя за собою, за змінами власного обличчя стають засобом аналізу змін в собі і змін в середовищі. Автопортрети різняться і композиціями, і стилістикою, вони то суто реалістичні і подані в порожніх, незручних інтер'єрах, то поряд з міфічними персонажами( « Автопортрет і сатир», « «Автопортрет і Ерінія» ), то поряд з фігрою Смерти, як це робив сумний Арнольд Беклін, знакова фігура європейського символізму. Особлива група автопортретів Мальчевського - в біблійних композиціях чи композиціях-інтерпретаціях на біблійні теми (« Христос і саморитянка біля колодязя », « Христос і Пілат » ).

Вибрані твори[ред.ред. код]

Польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру.
«Танатос і смерть Елое». За поемою Юліуша Словацького (?).


  • «Повстання в шахті», 1882
  • «Інтродукція», 1890
  • «Меланхолія» (18901894)
  • «Святвечір у Сибіру» (1892)- польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру
  • «Безвихідна ситуація» (18951897)
  • «Моє життя, дитинство»
  • «Янголе, я піду за тобою»
  • «Спокій в кайданах», 1899
  • «Дворик в звіринці, Краків»
  • «Геркулес на перетині шляхів»
  • «Ідиллія»
  • «Прощання»
  • «Пейзаж с Товієм і янголом»
  • «Меланхолія»
  • «Соняшники»
  • «Рибалка з русалкою»
  • «Зимовий пейзаж»
  • «В момент створення сплячої гарпії» , 1901
  • «Саломея чекає, поки відрубають голову Св. Івану Хрестителю»
  • «Повернення блудного сина»
  • «Моє життя. Моя душа»
  • «Натхнення художника»
  • «Моє життя. Повернення»
  • «Янгол і хлопчик-пастушок І», 1903
  • «Янгол і хлопчик-пастушок ІІ»
  • «Отруєний колодязь. Химера», 1906
  • «Мої моделі»
  • «Смерть Єлени», 1907
  • «Смерть завітала» або «Танатос»
  • «Автопортрет з палітрою»
  • «Автопортрет з сатиром»
  • «Автопортрет і Ерінія», 1910
  • «Автопортрет і юна смерть», 1910
  • Піфія Мальчевського, 1917
  • «Богиня перемоги Ніке»
  • «Дружина художника і два фавни»
  • «Сивий фавн»
  • «Circulys vitiosus»

Портрети[ред.ред. код]

«Портрет Леона Піпінського». Вавель, Краків.
  • «Автопортет і смерть»
  • «Станіслав Бринярський»
  • «Марія Балова»
  • «Еразм Барач»
  • «Владислав Раймонт», 1905
  • «Вацлав Карчевський»
  • «Станіслав Бриня»
  • «Едвард Рачинський»
  • «Фелікс Ясинський»
  • «Польський Гамлет, портрет Александра Велькопольського», 1903

Посилання[ред.ред. код]