Ящірка живородна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Живородна ящірка
Живородна ящірка
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Справжні ящірки (Lacertidae)
Рід: Живородна ящірка (Zootoca)
Вид: Ящірка живородна
Біноміальна назва
Zootoca vivipara
Von Jacquin, 1787
Поширення ящірки живородної
Поширення ящірки живородної
Синоніми
Lacerta vivipara
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Zootoca
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Zootoca

Ящірка живородна (Zootoca vivipara) — вид ящірок з родини Справжні ящірки; єдиний представник роду Живородна ящірка (Zootoca). Інша назва «лісова ящірка».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина коливається від 12 до 18 см. Вага: 2-5 гр. Молоді ящірки мають темно-коричневий або майже чорний колір. Дорослі мають світло-коричневе забарвлення з візерунком, який складається з темних вузьких смуг уздовж хребта, двох світлих смуг з боків спини і темних широких смуг з боків тулуба. По тілу розкидані дрібні темні плями. Черево у самців помаранчево або цегляно-червого кольору, а у самок — білувато-сірого, жовтуватого або зеленуватого. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Живородні ящірки мають здатність пристосовуватися до кліматичних і висотних умов. Висота проживання: від 0 до 3000 м. Полюбляє лісові та вологі місцини, болота, торфовища, галявини, чагарники. Зустрічається високо у горах на висоті 2500—3000 м. Часто ховається біля пнів, у норах гризунів. Якщо знаходиться на березі водоймища, може пірнути у воду й заритися у мул. Харчується комахами, павуками, молюсками, червами.

Від сплячки прокидається навесні. В Україні це відбувається у березні—напочатку квітня.

У північній частині діапазону і на великій висоті, це живородний плазун, у південній частині — яйцекладучий. Статева зрілість наступає у 3 роки. Парування починається у квітні. Вагітність триває 30 днів. У більшості районів самиця народжує 8—12 повністю сформованих молодих ящірок (у липні — серпні) довжиною 3—4 см. На півночі Іспанії, сусідніх районах Франції, в Австрії, Італії та Словенії самиця відкладає від одного до 13 яєць.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає від Піренейського півострова, Британських островів, Скандинавії до р. Колими, о. Сахаліну, Шантарських островів, включаючи Китай і Японію. Це єдиний вид ящірок, знайдені в Ірландії. В Україні досить рідкісна.

Джерела[ред.ред. код]

  • Куйбіда В. В., Гаврись Г. Г., Лопатинська В. В. Зоологія хребетних. Практикум: посібник з навчально-польової практики. -/Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, Інститут зоології ім.. І. І. Шмальгаузена/. — Київ. Міленіум, 2007.-210с.(12,7 умов. друк. арк.).- 1000 екз. — ISBN 978-966-8063-3
  • Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. К., 1955; Фауна України, т. 7. К., 1959
  • http://www.izan.kiev.ua/term_com/herpet.htm
  • Heulin, B., Arrayago, M. J., and Bea, A. 1989. Experience d'hybridation entre les souches ovipare et vivipare du lezard Lacerta vivipara. Comp. Rend. Acad. Sci. Series 3 308: 341—346
  • Ящірка живородна на вебсторінці МСОП
  • Day C. 2012. "Zootoca vivipara", Animal Diversity Web