Яґеллонський університет
Координати: 50°03′39″ пн. ш. 19°55′58″ сх. д. / 50.06083° пн. ш. 19.93278° сх. д.
| Яґеллонський університет | |
| Оригінальна назва | Uniwersytet Jagielloński |
| Девіз | «Розум перед силою» (лат. Plus ratio quam vis) |
| Заснований | 12 травня 1364 |
| Ректор | Проф. Karol Musioł |
| Розташування | Краків, |
| Тип | державний |
| Студентів | 52 445 (2008) |
| Місце розташування | |
| Адреса | Collegium Novum ul. Gołębia, 24 31-007 Kraków |
| Сайт | www.uj.edu.pl |
Яґеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński), часто Краківський університет — вищий навчальний заклад в Кракові, найдавніший і один з найбільших в Польщі, один з найстаріших в Європі. Грамота про заснування університету була видана 12 травня 1364 року Казимиром III[1], він став другим в Центральній Європі після Празького університету, відкритого в 1348 році. Реорганізований 1400 року Владиславом II Ягайлом (назва була надана університетові у 19 столітті щоб підкреслити зв'язок з династією Яґеллонів). Цей вищий навчальний заклад є найдавнішим у Польщі і одним з найдавніших у Європі, сьогодні має 15 факультетів.
Після розквіту в другій половині 15 — на початку 16 століть занепав у 17 столітті за часів приналежності Кракова до Австрії став осередком польської науки.
Зміст |
Факультети [ред.]
На даний час Яґеллонський Університет (включаючи Collegium Medicum UJ) має 15 факультетів:
-
- Факультет юриспруденції та адміністрації (Wydział Prawa i Administracji)
- Філософський факультет
- Факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики (Wydział Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej)
- Історичний факультет (Wydział Historyczny)
- Філологічний факультет (Wydział Filologiczny)
- Факультет полоністики (Wydział Polonistyki)
- Факультет математики та інформатики (Wydział Matematyki i Informatyki)
- Факультет хімії (Wydział Chemii)
- Факультет біології та наук про Землю (Wydział Biologii i Nauk o Ziemi)
- Факультет управління та соціальної комунікації (Wydział Zarządzania i Komunikacji Społecznej)
- Факультет міжнародних і політичних досліджень (Wydział Studiów Międzynarodowych i Politycznych)
- Факультет біохімії, біофізики та біотехнології (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii)
- Collegium Medicum
- Лікарський факультет (Wydział Lekarski)
- Фармацевтичний факультет (Wydział Farmaceutyczny)
- Факультет наук про здоров'я (Wydział Nauk o Zdrowiu)
Університет здійснює підготовку за 46 напрямами і 127 спеціалізаціями. На 2006 рік у Яґеллонському Університеті навчалось 44 214 студентів.
Бібліотека Яґеллонського університету [ред.]
Бібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших в Польщі, має більше 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперніка, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним.
Українці в університеті [ред.]
Від самого початку в Яґеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який в числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків з Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола з Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій з Нового Села, Бернард Ваповський з Радохонець, Юрій Котермак з Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколи Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик, випускник Падуанського університету Іван Лятос
За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Яґеллонський університет. В 19 столітті на теологічному факультеті Яґеллонського університету викладали Ф. Кудревич, Л. Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети.
Наприкінці 19 століття українські студенти Яґеллонського університету заснували «Академічну Громаду», а в 1920-их роках — Українську Студентську Громаду в Кракові, що у 1930 році нараховувала близько 400 студентів.
У Яґеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших.
У 1926 році при Яґеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали як доценти українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лектор української мови — Ю. Ґеник-Березовський, Володимир Мокрий (з 1972 року).
З 1962 року Яґеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
З 1999 року Факультет права та адміністрації Яґеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами – у Києві, Львові й Тернополі.
Відомі випускники [ред.]
- Кароль Войтила — Папа Римський Іван Павло II
- Галаса Михайло — окружний провідник ОУН Тернопільщини
- Коперник Микола — астроном, математик, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи
- Лем Станіслав — письменник-фантаст
- Антоній Реман — географ, геоботанік, дослідник рослинності Карпат, Поділля й Криму.
- Алоїз Шарловський — польський історик, дослідник історії Станиславова.
- Казимеж Пшерва-Тетмаєр — польський поет
- Войцех Кавінський — польський поет
- Святослав Оржельський — польський громадський діяч, мемуарист
- Ян Болеслав Ожуґ — польський поет
- Єжи Штур — польський актор та режисер
- Щербіч Павло — львівський правник.
Див. також [ред.]
- Колегіум Маюса
- Бібліотека Яґеллонського університету
- Аль-Карауїн найстаріший діючий навчальний заклад у світі.
Почесні доктори [ред.]
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Casimir Morawski, Histoire de l'Université de Cracovie. Moyen Âge et Renaissance. Traduction de Pierre Rongier. Paris, A. Picard — Cracovie, Gebethner et Cie. Vol.I, (1900), 311 p.; Vol. II, (1903), 297 p.; Vol. III, (1905), 359 p. (Index des noms propres, table analytique des matières)
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Jagiellonian University |
Віртуальний візит університетом:
- Auditorium Maximum,
- The Campus of the 600th Anniversary of the JU Revival (3rd Campus),
- Collegium Novum.
Українські програми Факультету права та адміністрації ЯУ
Примітки [ред.]
| Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
