Я, робот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Я, робот
Я, робот.jpg
Обкладинка українського видання
Автор Айзек Азімов
Назва мовою оригіналу англ. I, robot
Країна США
Мова англійська
Жанр наукова фантастика
Видавництво Gnome Press (українською мовою — Веселка)
Публікація 1950
Сторінки 270

Я, робот — збірник науково-фантастичних оповідань Айзека Азімова опублікований в 1950 році американським видавництвом «Gnome Press», що має великий вплив на сучасну науково-фантастичну літературу, де вперше були сформульовані Три закони робототехніки.

Неодноразово перевидавався і перекладався багатьма мовами. Перекладений українською мовою і виданий у 1987 році (перекладач — Л. Грицюк). [1]

Оповідання[ред.ред. код]

  • «Роббі»[a]. («Robbie»), 1940;
  • «Зачароване коло» («Runaround»), 1942;
  • «Логіка» («Reason»), 1941;
  • «Спіймати кролика» («Catch that Rabbit»), 1944;
  • «Брехун» («Liar!»), 1941;
  • «Загубився робот» («Little lost robot»), 1947;
  • «Втеча» («Escape!»), 1945;
  • «Доказ» («Evidence»), 1946;
  • «Розв'язати протиріччя»[b] («The Evitable conflict»), 1950.

Історія публікації[ред.ред. код]

До початку 1949 року у Айзека Азімова накопичилося достатньо матеріалу для видання окремого збірника про роботів. У березні 1949 року він почав відбирати розповіді і придумав загальну ідею. Тоді у Азімова народилося робоча назва циклу «Mind and Iron» («Розум і Залізо»). Марті Грінберг з видавець компанії «Gnome Press», що готував видання збірки, запропонував взяти назву у оповідання «I, Robot» («Я, робот»), американського письменника фантаста Еандо Біндера (1939), який за змістом ніяк не був пов'язаний з творами Азімова.[2]

Розповіді про роботів і роботехніку, концепція законів придбали велику популярність і стали основою для цілої подальшої серії творів Азімова, що включає романи «Сталеві печери», «Оголене сонце», «Роботи ранкової зорі», «Роботи та Імперія» та інших оповідань, включених у пізніші збірки.

Зміст[ред.ред. код]

Оповідання збірки побудовано у формі інтерв'ю з доктором Сьюзен Келвін в 2057 році, в якому вона ділиться спогадами про свою роботу на посаді штатного робопсихолога світового лідера у виробництві позитронних роботів корпорації US Robots and Mechanical Men, Inc..

Загальна ідея об'єднує розповіді збірника це розв'язання проблем пов'язаних із роботами, які можна віднести до зіткнення залізної логіки законів робототехніки та людського фактора.

Крім Сьюзен загальні для циклу герої:

  • Грегорі Пауелл і Майк Донован — інженери, які на місцях розбираються з некоректним функціонуванням роботів у клієнтів компанії "Ю. С. Роботс"
  • Доктор Альфред Леннінг — науковий керівник компанії "Ю. С. Роботс"
  • Пітер Богерт — головний математик компанії "Ю. С. Роботс"
  • Стівен Баєрлі — політик; робот, що вдало вдає людину.

Час дії: перша половина XXI-го століття.

У всесвіті роботів, незадовго до народження Сьюзен Келвін, (1982 рік) закінчилася світова війна, був винайдений гіпердвигун і позитронний мозок, які в кінці XX-го століття дозволили почати колонізацію Сонячної системи. У 2002 році Альфредом Леннінгом був винайдений перший рухомий робот, що розмовляє.

Місце дії більшості оповідань: планети Сонячної системи. Відповідно до законів будь яка експлуатація роботів була дозволена тільки за межами Землі. Справді, в суворих умовах інших планет і астероїдів, діяльність роботів була особливо виправдана.

Культурний вплив[ред.ред. код]

Критики відзначають, що образ робота у світовій фантастиці значною мірою сформовано такими творами як: п'єса «R.U.R.» Карла Чапека, де власне і з'явилося вперше слово робот і оповіданнями Айзека Азімова.

Вперше з'явившись у фантастиці приблизно в 1920-х роках, роботи відразу вийшли з під контролю людини і почали бунтувати. На противагу цьому строга логіка і технократичний підхід Азімова зробили робота продуктом конвеєрної технології і передбачуваним помічником людини. У Законах роботехніки є свої слабкі місця, що змусило згодом Азімова їх доопрацювати і переглянути. Однак закінчена концепція поведінки робота і поняття робопсихологіі значно вплинула на авторів, які писали в цьому жанрі наукової фантастики.

Розповіді Азімова мали значний вплив на культуру, науку і виробництво.

  • Назва відомої компанії, що виробляє модеми US Robotics з'явилася, як результат впливу оповідань Азімова на засновників фірми[3].
  • Корпорація Irobot використовує назву збірки оповідань, як торгову марку втоматичних пилесмоків, що випускаються нею[4].
  • Один з альбомів відомої музичної групи Alan Parsons Project називається «I Robot» (1977). Спочатку альбом мав називатися «I, Robot», але Азімов продав назву за 10 років до цього.

Екранізації і постановки[ред.ред. код]

Розповіді зі збірки послужили основою для телевізійних постановок

Відомий фільм « Я, робот» (2004) хоч і базується на ідеях збірки і законах роботехніки, сюжетно ближче до роману Азімова « Сталеві печери» і оповідання «Робот, який бачив сни».

Цікаві факти[ред.ред. код]

Оригінальний текст Азімова місцями виглядає застарілим. Так наприклад, герої розробляють позитронних роботів за допомогою логарифмічних лінійок.

Ви стоїте лицем до лиця з загадковим позитронних мозком, який, за словами цих геніїв з логарифмічними лінійками, повинен працювати так то і так то[7].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українські назви оповідань подано за виданням: Азімов, Айзек. Я, робот: Наук.-фантаст. оповідання: Для серед і ст.шк.віку / Пер.з англ. Д.К.Грицюка; [Передм. О.А. Кутинського]; Мал. Р.П. Сахалтуєва. — К.: Веселка, 1987. — 271 с.: іл.— (Сер. «Пригоди. Фантаст.»)
  2. В українському виданні 1987-го року оповідання «The Evitable conflict» відсутнє

Джерела[ред.ред. код]

  1. Я, робот. Науково-фантастичні оповідання — Київ:Веселка (серії Пригоди. Фантастика). 270 с.
  2. The History of the Positronic Robot and Foundation Stories Part 3: 1944-1951
  3. U.S. Robotics Press Kit, 2004, p3 PDF format
  4. Irobot corporation
  5. IMDB profile Out of Unknown
  6. Цей фантастичний світ(рос.)
  7. оповідання «Логіка»