Гірський хребет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірські хребти в Гімалаях
Гірський хребет Синап-Даг у Криму, Україна. Світлина з Бабуган-яйли.

Гірськи́й хребе́т, ґрунь[1] — велика лінійно витягнута позитивна форма рельєфу з чітко відбитими схилами, що перетинаються у верхній частині, гірська споруда, що має чітко виражені вісь, вервечку гірських вершин та схили. Одна з форм рельєфу.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хребти великої довжини називають гірськими пасмами або ланцюгами гір. Вершинна частина хребта може бути різною: гребінчасто-загостреною, округлою, у вигляді плато. Схили бувають несиметричними й симетричними. Будова хребта включає такі елементи як вершини, гряди, масиви, відроги тощо.

Характеристики гірських хребтів[ред. | ред. код]

Висота, протяжність та форма гірського хребта залежать від походження, історії розвитку та літологічного складу складаючих порід. Отже, має:

  • лінійне простягання;
  • чітко визначені пасма та схили, маючи напрямки у протилежні сторони.

Гірський хребет характеризується:

  • значною протяжністю;
  • добре вираженою віссю, великою частиною у вигляді єдиної лінії вододілу, уздовж якого розміщені найзначніші висоти.

Гірський хребет — пасмо гір, що межує з низовинами або відділяється від інших гірських хребтів, міжгірською улоговиною або річкою. Окремі гори в межах того ж гірського масиву не обов'язково мають одну і ту ж геологію, хоч зазвичай так і є.

Зазвичай гірський хребет входить до складу гірської країни або гірської системи.

Гірський ланцюг — система витягнутих в одному напрямку гірських хребтів.

Тектонічний рух плит[ред. | ред. код]

Пасмо гір можливо утворюється взаємодію тектонічних плит . Наприклад, Гімалаї — результат дії Індостанської плити на Євразійську плиту, створюючи деформовану зону біля лінії зіткнення. А Кордильєри — результат дії плити Кокос та Тихоокеанської плити на Північноамериканську плиту. Іноді, одна тектонічна плита може штовхати іншу знизу (субдукція). Плита що з гори при цьому створює гірський хребет. При цьому з'являються вулкани. Наприклад Везувій.

Ерозія[ред. | ред. код]

Підняті регіони або вулканічні конуси можуть зазнати ерозії, створюючи гірський хребет. Гірські струмки несуть уламки вниз і створюють алювій або переносять у річкову дельту.

Клімат[ред. | ред. код]

Розташування гір впливає на клімат, наприклад на кількість опадів. Коли вітер рухається над морем, тепле вологе повітря підіймається і випадає у вигляді опадів, при прохолодних сухих повітряних рухах над хребтом з підвітряної сторони утворюючи дощовий сутінок.

Їх розташування також впливає на температуру. Якщо сонце сяє зі східного боку, то східна сторона гори отримає сонячне світло і теплоту, поки інша сторона буде у сутінку й охолоджена, такі екосистеми підтримують різний біологічний ритм залежно від розташування гори.

Під-хребти[ред. | ред. код]

Слід зазначити, що визначаючи гірські системи землі, багато рядів, мають під-хребти, або розташовується в межах хребтів. Він може також бути дочерним до головного. Наприклад, гори Аппалачі є батьківськими для інших хребтів, наприклад Білі й Блакитні гори. Білі гори — дочерні Аппалачам, і є також дочерні хребти Білих гір: хребет Сендвіч і Президентський хребет. Далі, Президентський хребет може бути розбитий на Північний Президентський хребет і Південний Президентський хребет.

Найважливіші гірські системи планети[ред. | ред. код]

Алтай, Альпи, Анди, Аппалачі, Ардени, Атлас, Бескиди, Великий Вододільний хребет, Великий Хінган, Великий Уступ, Гімалаї, Гісаро-Алай, Гіндукуш, Драконові гори, Ждярські гори, Кавказ, Каракорум, Карпати, Капські гори, Кордильєри, Куньлунь, Памір, Паміро-Алай, Саяни, Скелясті гори, Тибет, Трансантарктичний хребет, Тянь-Шань, Урал, Японські Альпи.

Див. підводні (океанічні) хребти, передовий хребет, серединно-океанічні хребти, рельєф.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ґрунь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела[ред. | ред. код]