Гасконь
Гаско́нь (фр. Gascogne) — старовинна історична область Франції. Отримала своє ім'я від басків, які перейшли сюди в VI сторіччі з південних схилів Піренеїв, переслідувані вестготами, і зайняли область теперішніх департаментів Ланди, Верхні Піренеї, Жер, південної частині департаменту Верхня Гаронна, Тарн і Гаронна та Лот і Гаронни.
[ред.] Історія
У 602 р. після запеклого опору територія була підкорена франками і управлялася з тих пір герцогами Аквітанії. У 768 р. Карл І Великий віддав Гасконь у володіння свого васала Лупу I, спадкоємці якого згодом не раз виступали проти самого Карла Великого і його нащадків.
У 872 р. Гасконь відокремилася від Франції і обрала герцогом одного з нащадків Лупа I. У 1039 р., коли герцог Гасконі став герцогом Аквітанії, Гасконь увійшла до складу великої Аквітанської держави, долю якої вона й пізніше розділила: з 1154 по 1451 р. вона належала Англії, потім перейшла до Франції.
Гасконці — працелюбний, хоробрий народ, обдаровані багатою фантазією, живою уявою, дуже честолюбні і заповзятливі; схильність до хвастощів зробила ім'я гасконця прозивним. Найвідомішим гасконцем є д'Артаньян, історичний персонаж і герой романів Дюма «Три мушкетери», «Двадцять років потому» і «Віконт де Бражелон, або Десять років потому».
