Гданськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Ґданьськ)
Перейти до: навігація, пошук
Ґданськ
Gdańsk
POL Gdańsk COA.svg Gdansk flag.svg
Герб Прапор
Основні дані
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Засноване 997
Магдебурзьке право 1263
Населення 455 717 (2008[1])
Агломерація 1 235 000
Площа міста 261,62 км²
Густота населення 1742 осіб/км²
Поштові індекси 80-008 до 80-958
Телефонний код 48-58
Географічні координати 54°22′ пн. ш.; 18°38′ сх. д.
Висота над рівнем моря 13 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.gdansk.pl/
Розташування
Розташування міста Ґданськ
Нептун
Історичний район Ґданського порту над Moтлавою

Ґданськ (пол. Gdańsk, Ґданьск, каш. Gduńsk, Ґдуньск, нім. Danzig, Данціґ) — місто на півночі Польщі, розташоване на березі Ґданської затоки, у гирлі ріки Вісла, центр Поморського воєводства.

Населення — 463 тис. мешканців. Разом із Ґдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — т. зв. Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 млн. мешканців

Зміст

[ред.] Промисловість і транспорт

Великий промисловий центр (корабельня, виробництво корабельного устаткування, електротехніка, радіоелектроніка, фосфорні добрива, нафтопереробний завод).

Торговельний, пасажирський порт; транспортний вузол (аеропорт).

Розвинутий туризм.

[ред.] Культура

Оперний театр, філармонія, музеї, кінофестиваль.

[ред.] Музеї Гданська

  • Історичний музей міста Гданськ[2]. Відділи:
    • Ратуша Головного Міста
    • Двір Артуса
    • Будинок Упгаґена
    • Контрольний пункт № 1 на Вестерплатте
    • Музей вежових годинників — костел св. Катерини
    • Музей спорту та туристики в Гданську
    • Музей Почти Польської в Гданську
    • Музей бурштину
    • Фортеця Віслоуйсьце
  • Національний музей в Гданську[3]. Відділи:
    • Стародавнього мистецтва
    • Зелена брама
    • Сучасного мистецтва — Палац Опатув
    • Етнографії — Опатське зерносховище
    • Гданська Фотогалерея
    • Музей національного гімну в Бендоміні
    • Музей шляхетних традицій в Ваплево-Великому
  • Центральний Морський музей[4]
  • Археологічний музей[5]
  • Виставка Дороги до Свободи
  • Морський маяк Гданськ-Новий Порт[6]
Палац Артуса
Базиліка св. Марії пол. Bazylika Mariacka

[ред.] Історія

Історія міста починається у X ст., коли територія теперішнього Гданська потрапляє під контроль польського короля Мєшка I.

У хроніках (житіє Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією) місто вперше згадується 997 року як urbs Gyddanzc. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Ґданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від герцога Свентопелка II [7] любецькі міські права [8], тут оселяються німецькі купці з Любеку та інших північно-німецьких та балтійських ганзейськіх міст.

Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбурга, Польщі та Тевтонського ордену за безгоспний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська орден займає Ґданськ та надає центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Ґданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казиміра, що залишає невизначеним належність міста. Припинення війн сприяє швидкому розвинутку торгівлі. 1361 року Ґданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.

Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 отримує міські права Старе Місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове Місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли гданьчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Пруським Союзом (до якого вступив Ґданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Ґданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської Корони.

Своїм економічним розквітом у XVI—XVII ст. Ґданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили гданські купці.

У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Ґданська вступають пруські війська.

Пруссія (згодом Німеччина) володіє Ґданськом до 1920 року, коли Версальським договором Ґданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6 % населення міста.

Виведення Ґданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Райх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Прусії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон Вестерплятте (місцевість біля Ґданська) чинив гітлерівцям тривалий опір, але «вільне місто» було окуповане Німеччиною, яка почала зачистки польського населення.

У 1945 році Старе Місто було зруйноване на 90 %. Причиною були не стільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті. Найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.

За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Ґданськ було передано під суверенітет Польщі.

У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Ґданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.

Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.

14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Ґданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.

[ред.] Пам'ятки історії та культури

Переважно відбудовані після 1945 року.

Ґданська головна ратуша
Оліва
  • собори (XIII—XVI ст.):Базиліка Святої Діви Марії, святої Трійці, святої Катерини
  • ратуші — Головна і Стара
  • житлові будинки XV—XVIII ст.
  • оборонний мур із вежами
  • міська брама
  • арсенал
  • пам'ятник «Героям Вестерплатте»
  • пам'ятник «Полеглим суднобудівникам»

[ред.] Дивись також

[ред.] Примітки

  1. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. ↑ Веб-сторінка Історичного музею міста Гданськ
  3. ↑ Веб-сторінка Національного музею в Гданську
  4. ↑ Веб-сторінка Центрального Морського музею в Гданську
  5. ↑ Веб-сторінка Археологічного музею в Гданську
  6. ↑ Веб-сторінка Морського маяка Гданськ-Новий Порт
  7. ↑ Свентопелк II. Великий (*1195 — †1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
  8. ↑ Див.: Любек, Ганза

[ред.] Ресурси Інтернету

п • о • р
Міста Поморського воєводства
Адміністративний центр Ґданськ
Повітові міста Битів • Вейхерово • Гдиня • Картузи • Квідзин • Косьцежина • Лємборк • Мальборк • Новий Двур-Ґданський • Прущ-Ґданський • Пуцьк • Слупськ • Сопот • Старогард-Ґданський • Тчев • Хойніце • Члухув • Штум
Гмінні міста Бруси • Владиславово • Гнев • Дебжно • Дзежгонь • Жуково • Кемпіце • Криниця-Морська • Леба • Мястко • Новий Став • Пельплін • Прабути • Реда • Румя • Скаршеви • Скурч • Устка • Хель • Чарна Вода • Чарне • Черськ • Ястарня


Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Братній проект Гляньте Гданськ у Вікісловнику, вільному словнику.


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA
Особисті інструменти