Ґендзі моноґатарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація Тоси Міцуокі (1617—1691) до 20 тому «Ґендзі моноґатарі».

«Ґе́ндзі моноґата́рі» (яп. 源氏物語, げんじものがたり, «Повість про Ґендзі»[1]) — пам'ятка класичної японської літератури, ліричний твір жанру моноґатарі періоду Хей'ан.

Створений між 1001 і 1005 роками. Складається з 54 томів. Авторство приписують придворній пані, письменниці і поетесі Мурасакі Сікібу.

Основу твору складає розповідь про яскраві любовні пригоди принца Хікару Ґендзі та його муки в похилому віці як розплату за гріхи молодості. Повість проникнута популярними буддистькими ідеями того часу: невідворотністю карми і відповідальностю за скоєне в попередніх і теперішньому життях.

Згідно з оцінками літературознавців є найкращим твором в жанрі моноґатарі, а також найбільшим шедером японської літератури за обсягом, структурою, глибиною змісту та передачі душевних переживань персонажів. Повість справила величезний вплив на творчість письменників і поетів Японії пізніших часів.

Є обов'язковою для вивчення у японській середній і вищій школах на уроках державної мови.

Історія створення[ред.ред. код]

Історія публікацій[ред.ред. код]

Композиція[ред.ред. код]

Повість складається з 54 сувоїв.

Сувій Японська назва Українська назва Короткий переказ
1 Kiritsubo (яп. 桐壺?) Павільйон Павлоній
2 Hahakigi (яп. 帚木?) Дерево-мітла
3 Utsusemi (яп. 空蝉?) Пуста шкаралупа цикади
4 Yūgao (яп. 夕顔?) Вечірній лик
5 Wakamurasaki (яп. 若紫?) Юна Мурасакі
6 Suetsumuhana (яп. 末摘花?) Шафран
7 Momiji no Ga (яп. 紅葉賀?) Свято червоних листків
8 Hana no En (яп. 花宴?) Свято квітів
9 Aoi (яп. ?) Мальви
10 Sakaki (яп. ?) Священне дерево Сакакі
11 Hana Chiru Sato (яп. 花散里?) Сад, де опадають квіти
12 Suma (яп. 須磨?) Сума
13 Akashi (яп. 明石?) Акасі
14 Miotsukushi (яп. 澪標?)
15 Yomogiu (яп. 蓬生?) В заростях полину
16 Sekiya (яп. 関屋?)
17 E Awase (яп. 絵合?)
18 Matsukaze (яп. 松風?)
19 Usugumo (яп. 薄雲?)
20 Asagao (яп. 朝顔?)
21 Otome (яп. 乙女?)
22 Tamakazura (яп. 玉鬘?)
23 Hatsune (яп. 初音?)
24 Kochō (яп. 胡蝶?)
25 Hotaru (яп. ?)
26 Tokonatsu (яп. 常夏?)
27 Kagaribi (яп. 篝火?)
28 Nowaki (яп. 野分?)
29 Miyuki (яп. 行幸?)
30 Fujibakama (яп. 藤袴?)
31 Makibashira (яп. 真木柱?)
32 Mume ga E (яп. 梅枝?)
33 Fuji no Uraba (яп. 藤裏葉?)
34 Wakana: Jō (яп. 若菜上?)
35 Wakana: Ge (яп. 若菜下?)
36 Kashiwagi (яп. 柏木?)
37 Yokobue (яп. 横笛?)
38 Suzumushi (яп. 鈴虫?)
39 Yūgiri (яп. 夕霧?)
40 Minori (яп. 御法?)
41 Maboroshi (яп. ?)
X Kumogakure (яп. 雲隠?)
42 Niō Miya (яп. 匂宮?)
43 Kōbai (яп. 紅梅?)
44 Takekawa (яп. 竹河?)
45 Hashihime (яп. 橋姫?)
46 Shī ga Moto (яп. 椎本?)
47 Agemaki (яп. 総角?)
48 Sawarabi (яп. 早蕨?)
49 Yadorigi (яп. 宿木?)
50 Azumaya (яп. 東屋?)
51 Ukifune (яп. 浮舟?)
52 Kagerō (яп. 蜻蛉?)
53 Tenarai (яп. 手習?)
54 Yume no Ukihashi (яп. 夢浮橋?)

Персонажі[ред.ред. код]

  • Ґендзі
  • Леді Кіріцубо
  • Імператор Кіріцубо
  • Судзаку
  • Леді Кокіден
  • Фудзіцубо
  • Омуйобу
  • Лівий міністр
  • Правий міністр
  • То но Тюджьо
  • Аой
  • Кі но Камі
  • Ійо но Суке
  • Уцусемі
  • Тюджьо
  • Коґімі
  • Нокіба но Оґі
  • Кореміцу
  • Юґао
  • Укон
  • Леді Рокуджьо
  • Мурасакі
  • Сьонаґон
  • Кітаяма но Амаґімі
  • Принц Хьобу

Танка, використані у творі[ред.ред. код]

У романі використано 514 танка різних поетів епохи Хейан. Серед авторів: Фудзівара Канесуке, Кі но Цураюкі, Ісе, Арівара Наріхіра, Мотойосі-сінно, Осікото-но Міцуне, Мінамото Сітаґо, Саканоуе Коренорі, Фудзівара Коретада, Кі-но Томонорі, Ума Куніхіто, Содзьо Хендзьо, Фудзівара Наоіко, Сіроме, Соне Йосітада, Монобе Йосіна, Сосей-хосі, Фудзівара Санеакіра-сю, Сестра Оно-но Коматі, Мати Мінамото-но Аріцуна, Ое Тісато, Оварі-но хаманусі, Фудзівара Тосіюкі

Вплив твору на японську культуру[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

На українську мову твір повністю досі не перекладений. Проте у хрестоматії «Японська література» (2010) поміщено переклад глави «Вітер у соснах» Ю. В. Осадчої[2]. В Україні відомий російський переклад твору 1993 року[3].

На англійську мову роман перекладався п'ять разів: Суемацу Кентьо (1882)[4], Артуром Вейлі (19261933)[5], Едвардом Сайденстікером (1976)[6], Гелен Маккаллоу (1994, уривки)[7], Ройаллом Тайлером (2001)[8]. На чеську мову твір переклав Карел Фіала (чеськ. «Pribeh Prince Gendziho»[9]).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інші назви: «Ґендзі но моноґатарі» (яп. 源氏の物語, げんじのものがたり, «Повість про Ґендзі»), «Хікару Ґендзі моноґатарі» (яп. 光源氏物語, ひかるげんじものがたり, «Повість про Хікару Ґендзі»), «Мурасакі но моноґатарі» (яп. 紫の物語, むらさきのものがたり, «Повість Мурасакі Сікібу»). Скорочені варіанти: «Ґенґо» (яп. 源語, げんご, «Повість про Мінамото»), «Сібун» (яп. 紫文, しぶん, «Тексти Мурасакі Сікібу»), «Ґендзі» (源氏, げんじ, «Ґендзі»).
  2. Японська література: Хрестоматія. Том I (VII—XIII ст.) / Упорядники: Бондаренко І. П., Осадча Ю. В. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — стор. 446 — 463
  3. Повесть о Гэндзи (Гэндзи-моногатари): в 2 ч. / Перевод с яп. Соколова-Делюсина Т. Л. — Москва: "Восточная литература, 1993.
  4. Suematsu, Kencho. The Tale of Genji. London: Trubner, 1882.
  5. Waley, Arthur. The Tale of Genji. A Novel in Six Parts by Lady Murasaki. 1926—1933.
  6. Seidensticker, Edward G. The Tale of Genji. New York: Alfred A. Knopf, 1976.
  7. McCullough, Helen Craig. Genji & Heike: Selections from The Tale of Genji and The Tale of the Heike. Stanford: Stanford University Press, 1994.
  8. Tyler, Royall. The Tale of Genji. New York: Viking, 2001
  9. Fiala, Karel. Pribeh Prince Gendziho. Vol. 1. Prague: Nakl. Paseka, 2002. 380 pp. ISBN 80-7185-452-2 Vol. 2, 2005, ISBN 80-7185-709-2.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 池田亀鑑 『源氏物語入門 新版』, 社会思想社, 1957.
  • 藤井貞和 『源氏物語入門』, 講談社, 1996.
  • 『源氏物語辞典』/ 北山谿太編, 平凡社, 1957年.
  • 『源氏物語図典』/ 秋山虔ほか編, 小学館, 1997.
  • 『源氏物語ハンドブック』/ 秋山虔ほか編, 新書館, 1996.
  • 『講座源氏物語の世界』全9巻 / 秋山虔ほか, 有斐閣, 1980-1984.
  • 『源氏物語』与謝野 晶子訳:新字新仮名 (яп.)
  • 角川文庫 全訳源氏物語(яп.)
  • Конрад Н., Повесть о Гэндзи, блистательном принце // Восток, кн. IV, 1924;
  • Повесть о Гэндзи (Гэндзи-моногатари): в 2 ч. / Перевод с яп. Соколова-Делюсина Т.Л. — Москва: «Восточная литература, 1993.
  • Richard John Bowring, Murasaki shikibu, The Tale of Genji, Cambridge University Press, 2004, 106 p. (ISBN 978-0-521-53975-3)
  • Miyeko Murase et Mitsuoki Tosa, The tale of Genji: legends and paintings, G. Braziller, 2001, 136 p. (ISBN 978-0-8076-1500-3)
  • H. Richard Okada, Figures of Resistance : Language, Poetry, and Narrating in the Tale of Genji and Other Mid-Heian Texts, Duke University Press, 1991, 388 p. (ISBN 978-0-8223-1192-8)
  • William J. Puette, The tale of Genji by Murasaki Shikibu: a reader's guide, Charles E. Tuttle, 1992, 196 p. (ISBN 978-0-8048-1879-7)
  • Haruo Shirane, Envisioning the Tale of Genji : media, gender, and cultural production, Columbia University Press, 2008, 400 p.

Посилання[ред.ред. код]