Ґеорґ Беднорц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ґеорґ Беднорц
Johannes Georg Bednorz
Ibmgb.jpg
Народився 16 травня 1950(1950-05-16) (64 роки)
Нойенкірхен, ФРН
Громадянство Німеччина
Галузь наукових інтересів фізика
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1987)
Nobel prize medal.svg

Йоханнес Георг Беднорц (нім. Johannes Georg Bednorz; нар. 16 травня 1950, Нойенкірхен, ФРН) — німецький фізик. Лауреат Нобелівської премії з фізики (спільно з Карлом Мюллером) в 1987 році за відкриття високотемпературної надпровідності.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Після закінчення школи та підготовчого курсу для вступу в університет (Abitur) в гімназії «Мартінум» у місті Емсдеттен, Беднорц надходить в 1968 р. в Вестфальський Університет Вільгельма в місті Мюнстер. Так як він відчував себе незручно серед величезного числа студентів, а також через те, що він не витримав вступної контрольної роботи для допуску до хімічних лабораторних робіт, він поміняв собі спеціальність на мінералогію. Свою дипломну роботу він написав під керівництвом професора Вольфганга Гоффмана в області кристалографіі по темі синтетичних перовскитів.

Влітку 1972 року Беднорц вперше працював у дослідницькій лабораторії IBM в Цюріху (Швейцарія) в якості студента-практиканта. Через рік він ще раз пройшов там практику, і в 1974 році, протягом шести місяців під керівництвом Ганса Йорга Шеєле, проводив в тій же лабораторії експерименти для своєї дипломної роботи з опису та зростання кристалів перовскитів (SrTiO3). У 1977 році, після того як він провів ще один рік в Мюнстері, Беднорц почав роботу над дисертацією в «лабораторії фізики твердого тіла» у Вищій Технічній Школі Цюріха під керівництвом професора Хайн Греніхера та Олександра Мюллера.

Після початку в 1982 році роботи в IBM, він приступив до 1983 р., Спільно з Мюллером, до роботи по високотемпературної надпровідності в кераміках на основі оксидів міді. Вони систематично перевіряли нові матеріали в надії на те, що ці матеріали могли бути надпровідниками. У 1986 р. їм вдалося виявити надпровідність в барій-лантан-мідному оксиді при температурі 35 К (-238 ° C) — на 12 К більше, ніж температура надпровідності, досягнута коли-небудь раніше. За цю роботу їм була присуджена Нобелівська премія з фізики за 1987 рік.

Посилання[ред.ред. код]