Ґеорґ Марко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Georg Marco.jpg

Ґеорґ Марко (нім. Georg Marco; * 29 листопада 1863(18631129), Черновіц (Чернівці) — 28 серпня 1923, Відень) — австрійський шахіст і шаховий публіцист румунського походження. Редактор журналу «Wiener Schachzeitung» (1898—1916). Автор низки статей з теорії шахів і кількох турнірних збірників.

Кар'єра[ред.ред. код]

Серйозно захопився шахами в Бухаресті після знайомства з Адольфом Альбіном, найсильнішим шахістом Румунії XIX сторіччя, що став шаховим учителем і наставником Марко. З 1885 року переїхав до Відня, що був одним з найбільших шахових центрів тогочасної Європи, працював секретарем у шаховому клубі.

На міжнародній арені дебютував на турнірі у Дрездені 1892, де поділив 4-5-е місця. Інші хороші результати в міжнародних турнірах:

Славився своєю миролюбністю, за що тримав прізвисько «майстер нічиєї». Наприклад, усі 10 партій матчу проти Карла Шлехтера (1893) закінчилися внічию (+0, -0, =10).

Опрацював турнірні збірники зі змагань: Відень 1903 і 1908, Остенде 1906, Карлсбад 1907, Баден 1914. Видав монографію про матч за титул чемпіона світу Ласкер — Тарраш 1908 року.

Джерела[ред.ред. код]