Георг Філіпп Телеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Філіпп Телеман
нім. Georg Philipp Telemann
Псевдо Georgio Melande[1] і Melante[1]
Народився 14 (24) березня 1681[2][3][…]
Магдебург, Бранденбург-Пруссія[2][5]
Помер 25 червня 1767(1767-06-25)[2][3][…] (86 років)
Гамбург, Священна Римська імперія[2][5]
·пневмонія
Поховання Гамбург
Країна  Священна Римська імперія
Діяльність композитор класичної музики, капельмейстер, органіст
Галузь опера, релігійна музика і камерна музика
Alma mater Лейпцизький університет і Lessing-Gymnasiumd
Відомі учні Ferdinand Zellbell Jr.d
Знання мов німецька[6][7]
Роки активності з 1705
Напрямок музика бароко
Magnum opus Water Musicd, Emma und Eginhardd, Germanicusd, Der neumodische Liebhaber Damond, Der geduldige Socratesd, Sieg der Schönheitd, Orpheusd, Miriwaysd, Flavius Bertaridusd, Don Quichotte auf der Hochzeit des Comachod, Viola concerto in G majord, Concerto for 2 violasd, Paris quartetsd, Twelve Fantasias for Viola da Gamba solod, Sonates sans bassed, 6 Canonical Sonatasd, 4 Concertos for 4 Violinsd, Tafelmusikd, Divertimento in B-flat majord, Pimpinoned, 12 Fantasias for Solo Fluted і 12 Fantasias for Solo Violin without Bassd
Посада капельмейстер, court chapel masterd і композитор
Конфесія лютеранство
Родичі Georg Michael Telemannd[8]
У шлюбі з Anna Catharina Textord і Amelia Elisabeth Juliana Eberlind[9]
Автограф
IMDb ID 0854310

Георг Філіпп Телеман (нім. Georg Philipp Telemann; 14 березня 1681, Магдебург — 25 червня 1767, Гамбург) — німецький композитор епохи бароко, органіст, капельмейстер. Використовував анаграматичний псевдонім Меланте.

Біографія[ред. | ред. код]

Георг Філіпп Телеман народився в Магдебурзі 14 березня 1681 році, в родині проповідника; у три роки втратив батька; навчався музики в міській латинській школі, пізніше брав уроки теорії музики у К. Кальвера.

Творчість[ред. | ред. код]

Георг Філіпп Телеман працював у всіх дійсних у той час музичних жанрах; він вільно володів технікою поліфонічного письма, але в прагненні до більшої доступності прийшов до нового для того часу гомофонного письма; його музика вбирала в себе досягнення різних національних шкіл, у тому числі французької та польської. Перу Телемана належать 44 цикли пасіонів (твори на Страсті Господні), з яких відомі 23, більше 20 річних циклів духовних кантат, 52 церковні служби і безліч ораторій. Він є автором 44 опер різних жанрів, у тому числі комічних (збереглися лише 7), 700 арій, близько 600 оркестрових сюїт (увертюр), з яких збереглися 126, а також близько 170 концертів для різних виконуючих соло інструментів, квартетів та інших ансамблів, в тому числі тріо-сонат, 36 фантазій для клавіру, фуг для клавіру і органу та інших творів. До багатьох своїх опер і кантат Телеман сам писав текст.

Див. також[ред. | ред. код]

На честь композитора названо астероїд 4246 Телеманн.

Примітки[ред. | ред. код]