Ґладзор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Ґладзор
вірм. Գլաձոր

Координати 39°46′42″ пн. ш. 45°20′52″ сх. д.H G O

Країна Вірменія Вірменія
Марз Вайоц-Дзор
Голова Андранік Мартіросян
Дата заснування 1830
Площа 46,73 км²
Висота центру 1350 м
Водойма Gladzord
Офіційна мова вірменська
Населення 2 256  (2009)
Національний склад вірмени
Конфесійний склад Вірменська апостольська церква
Часовий пояс UTC+4
GeoNames 174904
OSM 364081 ·R (Вайоц-Дзор, Q4177581)
Офіційний сайт gladzorhamaynq.am/Pages/Home/Default.aspx
Armenia location map.svg
Armenia location map.svg
Ґладзор
Ґладзор (Вірменія)
Мапа
* вірменська мова

Ґладзор (вірм. Գլաձոր) — село в марзі Вайоц-Дзор, на півдні Вірменії. Село розташоване між адміністративним центром марза Вайоц-Дзор — містом Єхегнадзор і селом Вернашен.

У 1987 р. був перепохований вірменський військовий і політичний діяч, ідеолог і публіцист Гарегін Нжде у дворі церкви Спітакавор с. Ґладзор.

Ґладзор був великим культурним центром середньовічної Вірменії.[1] Одним з найвідоміших монастирів Сюнікського регіону був монастир Танаат, побудований на дуже мальовничому гірському масиві. Цей монастирський комплекс досяг вершин свого розквіту в XIIIXIV століттях, коли на території монастиря діяв один з перших і найвідоміших вірменських університетів та бібліотеки — Ґладзор. Університет був монастирською школою, де працювали найвідоміші вчені тієї епохи, і випускники якої займалися не тільки духовною діяльністю, але також наукою і створенням манускриптів. При університеті діяла також школа живопису, яка, базуючись на традиціях, зовсім своєрідно представила вірменську мініатюру.[2][3][4]

Джерела[ред. | ред. код]

Національна статистична служба Республіки Вірменія [Архівовано 16 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)(вірм.)(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія вірменського народу. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 14 липня 2010.
  2. Пам'ятки Вірменії. Архів оригіналу за 25 липня 2009. Процитовано 14 липня 2010.
  3. Пам'ятки Вайоц-Дзора — Монастир Нораванк. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 14 липня 2010.
  4. MASS — Regeonal tourism: Vayots Dzor. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 14 липня 2010.