Гокон III (король Норвегії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печатка Гокона III

Гокон III (норв. Håkon Sverresson, 11821204) — король Норвегії з 1202 до 1204 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Син Сверріра I, короля Норвегії, та Астрид Роесдаттер, королівської коханки. Замолоду Гокон брав участь у державницьких та військових справах разом з батьком. Вперше про нього є згадка у зв'язки з битвою з баглерами у 1197 році біля Осло. Після смерті Сверріра I, за заповітом останнього, Гокона оголошено новим королем Норвегії на тінзі у Нідаросі.

Новий король почав впроваджувати нову політику стосовно фермерів та церкви. Йому вдалося замиритися з архієпископом Еріком Іварсоном, вдовольнивши значну частину вимог останнього. Також був послаблений тиск на селян. Завдяки цьому Гокону III вдалося розширити підтримку власній владі й остаточно здолати іншого короля — Інге II, якого підтримували баглери.

Після цього правлінню Гокона III нічого не заважало. Але тривало це недовго. Наприкінці 1203 року після невдалого кровопускання король захворів й 1 січня 1204 року помер у місті Берген. У його смерті також підозрювали мачуху Маргарет Еріксдотір.

Родина[ред.ред. код]

Коханка — Інге Варгейг

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Sturla Þórðarson; translation to English by G.W. Dasent (1894, repr. 1964). The Saga of Hakon and a Fragment of the Saga of Magnus with Appendices. London (Rerum Britannicarum Medii Ævi Scriptores, vol.88.4).