Гокон VI Маґнуссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гокон VI Маґнуссон
норв. Hákon Magnússon
швед. Håkan Magnusson
Народився серпень 1340[1]
Швеція
Помер 11 вересня 1380[1] (40 років) або 1 травня 1380(1380-05-01)[2] (39 років)
Осло, Данія-Норвегія
Поховання Церква святої Марії (Осло)d
Країна Норвегія
Діяльність монарх
Посада монархія Норвегіїd і Король Швеції[d]
Конфесія християнство
Рід Фолькунги
Батько Магнус Еріксон
Мати Бланка Намюрська
Брати, сестри Ерік XII Магнусон
У шлюбі з Маргарита I Данська
Діти Олаф IV

Печатка короля Гокона VI

Гокон VI Маґнуссон (шв.: Håkon Magnusson, нар. 1340(1340) — пом. 1380) — король Норвегії з 1355 до 1380 року та Швеції з 1362 до 1364 року, як Гокон II. Походив з династії Фолькунгів.

Король Норвегії[ред. | ред. код]

Був сином Маґнуса Еріксона, короля Швеції та Норвегії, і Бланки Намюрської. 1343 року Гокона оголосили спадкоємцем норвезького трону. З цього моменту Гокон мешкав у Норвегії. Це дозволило йому встановити необхідні зв'язки з представниками знаті Норвегії. У 1355 році Гокона було короновано на володаря Норвегії.

Він взяв участь у боротьбі свого брата Еріка проти батька 1355 року. Після смерті Еріка у 1359 році Гокон отримав беззаперечні права на шведську корону. А після того як короля Маґнуса було скинуто з престолу 1362 року шведська аристократія запросила Гокона на трон Швеції. Він став новим королем Швеції 15 лютого 1362 року у місті Уппсала. Водночас проти нього виступили жителі портових міст та частина шляхти, які обрали новим королем Альбрехта Мекленбурзького.

Боротьба за Швецію[ред. | ред. код]

Як король Швеції, 1363 року Гокан почав боротьбу за владу з Альбрехтом Мекленбурзьким. У 1364 Гокона позбавили влади у Швеції на користь Альбрехта. Проте Гокон VI не змирився із втратою шведської корони й 1365 року розпочав нову війну. Перед цим для зміцнення своїх позицій він одружився з донькою Вальдемара IV, короля Данії. Разом з тим, у 1368 та 1370 роках укладено мирні угоди між Норвегією та Ганзейським союзом. З цього моменту вплив Ганзи у Норвегії почав зростати. Натомість ганзейці надали допомогу Гокону у боротьбі за шведський трон.

Гокон розбив війська прихильників короля Альбрехта при Гаті, після чого захопив значні території у Швеції. Водночас на підтримку Гокона спалахнуло повстання шведської шляхти. 1371 року Гокон взяв в облогу Стокгольм, але не зміг захопити це місто. Як наслідок було укладено угоди про мир. Гокон зрікся шведського трону, але отримав західні землі Шведського королівства.

Останні роки[ред. | ред. код]

1375 року Гокон VI активно допомагав своїй дружині Маргариті I поставити новим королем Данії їхнього спільного сина Олафа. В цій справі велику роль зіграла Ганза. Натомість вона отримала право втручатися у вибори данського короля. До того ж Гокон затвердив усі права цього торговельного союзу, що існували на той час.

У 1379—1380 він почав готувати нову війну, щоб захопити Швецію. Гокон звернувся до представників шведської аристократії із закликом підтримати його дії. Саме в час цих приготувань він раптово помер, залишивши трон Норвегії та права на корону Швеції своєму синові Олафу.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Маргарита I (1353—1412), донька Вальдемара IV, короля Данії

Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Birgitta Fritz: Hus, land och län: Förwaltningen i Sverige 1250—1434. 2 Bde. Stockholm 1972—1973.