Ґрати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дерев'яні ґрати

Ґра́ти — перехресно розташовані металеві або дерев'яні прути, планки, штаби. Зазвичай їх використовують як перешкода потраплянню кудись та звідкись людей, звірів або для захисту від сторонніх предметів чи тіл. Окремі види ґрат можуть виконовувати деякі інші функції, а також уживатися як прикраса.

Інші назви: «решітка», «ґратка».

Різновидами ґрат є трельяжі (дерев'яні або металеві ґратчасті стінки для рослин), штахети (вид дерев'яної загорожі), грильяж (декоративні дерев'яні ґрати), ажурні ширми, грохоти й колосники (колосникова решітка).

Походження слова[ред.ред. код]

Слово «ґрати» походить, ймовірно, від польського «kraty» (множина від «krata»). У польську мову, у свою чергу, слово запозичене із староіталійської, де воно писалось як «crata». Староіталійське слово походить від латинського «cratis» («плетінка»)[1].

Слово «решітка» є похідним від загальнослов'янського «решето». Слово «решето», можливе, походить від дієслова «рішити» (яке колись значило «в'язати»), тобто «зв'язане, сплетене». Споріднене з латиськ. «rekšis» «плетінка, решето» та лит. «règzti» «зв'язувати, плести».

Також припускається походження від праслов. «*rěcha» («дірка, проріха»), з того ж кореня, що й слово «рідкий»[2].

Історія[ред.ред. код]

Як свідчить етимологія слів «ґрати» та «решітка», перші решітки (ґрати) були дерев'яними й являли собою плетений пліт із пруття, який використовувався для побудови примітивних осель. Пізніше їх стали виробляти зі заліза та інших металів. Уживати металеві ґрати в архітектурі почали, по-видимому тоді, як з'явилося кам'яне будівництво. Трудно уявити собі середньовічні замки без герс на воротах. У теперішній час ґрати широко застосовуються — для безпеки майна (решітки на вікнах та перед дверима в квартирах, приватних будинках, установах), для перешкоджання втечі злочинців (решітки на вікнах та двері-ґрати у поліцейських дільницях, місцях позбавлення волі), а також для багатьох інших цілей, у тому числі для декоративного оздоблення будов та споруд.

Символізм[ред.ред. код]

Це незавершений розділ. Ви можете допомогти проекту, дописавши та поправивши його.

Загальна символіка[ред.ред. код]

З давніх часів ґрати були найбільш яскравим символом неволі, тюремного ув'язення.

У писанкарстві[ред.ред. код]

На писанках символи «решето», за давніми повір’ями, мають силу оберега від злих духів, відокремлюють добро від зла. Сіткою дуже часто заповнені окремі елементи на писанках — кола, квадрати, трикутники[3].

У християнстві[ред.ред. код]

Решітка представлена також у християнській символіці. Гридирон (ґрати для тортур вогнем) — атрибут Св. Лаврентія, рідше Св. Вікентія Сарагоського. Опускна решітка (герса) — символ надійності та безпеки. У моральному смислі може означати доброчесну та спрямовану на добре діло рішучість, якою слід обзавестися доброму християнинові, щоб запобігти проникненню найпідступнішого та найнебеспечнішого неприятеля.

У геральдиці[ред.ред. код]

Сітка (решітка) — тонкі лінії відмінного від тла кольору у вигляді діагональної сітки. Може бути як прямою, так і косою, часто зображується плетеною, коли показується переплетіння окремих ниток[4].  (дописати)

У хіромантії[ред.ред. код]

У хіромантії решітка на буграх відзначає ті перешкоди, які виникають через якості самої людини. На бугрі Юпітера це зарозумілисть та гордість, на бугрі Сатурна — меланхолія та хворобливість, на бугрі Сонця — марнославство, вередливість, прагнення відомості, на бугрі Меркурія — нестабільність та безпринципність, на бугрі Венери — непостійність у коханні[5].

Інше[ред.ред. код]

Зображення решітки із шістьох брусів було у 1927 — 1941 роках емблемою румунської Залізної гвардії.

Китайський ієрогліф, який нагадує решітку з чотирьох ліній, значить «джерело», «криниця», «шахта», «колодязь».

Мовні звороти[ред.ред. код]

  • Садити (саджати, посадити, зачиняти, зачинити, кидати, кинути) за ґрати — садити у в'язницю, ув'язнювати. 
  • Сидіти за ґратами, бути за ґратами — сидіти у в'язниці.

Джерела[ред.ред. код]

Академічний тлумачний словник української мови http://sum.in.ua

Примітки[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]