Ґрем Ґрін

Ґрем Ґрін
Graham Greene
При народженні:	Генрі Ґрем Ґрін (англ. Henry Graham Greene)
Дата народження:	2 жовтня 1904
Місце народження:	Беркгемстед, Англія
Дата смерті:	3 квітня, 1991 (86 років)
Місце смерті:	Веве, Швейцарія
Національність:	англієць
Мова творів:	англійська
Рід діяльності:	письменник, драматург
Жанр:	католицький роман, шпигунські оповідання
Magnum opus:	«Тихий американець» (1955) «Наш резидент у Гавані» (1958)

Ґрем Ґрін (англ. Graham Greene, повне ім'я: Генрі Ґрем Ґрін (англ. Henry Graham Greene), 2 жовтня 1904, Беркгемстед, Англія — 3 квітня, 1991, Веве, Швейцарія) — англійський письменник і драматург.

Життя і творчість

Народився у містечку Беркгемстед, Гартфордшир (у Східній Англії) і став четвертим з 6 дітей. Згодом його молодший брат Г'ю Ґрін став генеральним директором Бі-Бі-Сі, а околиці рідного містечка письменник зобразив у своїй шпигунській драмі «Людський фактор» (англ. The Human Factor, 1978).

Батько був директором школи, і Ґрін у дитинстві не сприймав його методів. Зокрема це відносилося до наклепів серед учнів. Через це страждав депресією. Через постійне глузування інших дітей у школі, робив декілька спроб самогубства, через що вимушений був покинути школу.

У дитинстві дуже захоплювався пригодницькими романами, зокрема Хаггарда та Конрада. Пізніше Ґрін зізнавався, що йому було дуже складно позбутися їхнього впливу на свою твою творчість.

Студіював у оксфордському «Бейліел-коледжі» , під час навчання у якому в 1926 році вийшла перша збірка його віршів — «Гомінкий квітень» (англ. Babbling April).

У 1925 познайомився з католичкою Вів'єн Дейрелл-Браунінґ, а наступного року прийняв католицизм. Пара одружилася у 1927 році і релігійною тематикою насичені чимало ранніх творів Ґрема Ґріна. Та сам письменник заперечував причетність до жанру «католицької літератури», у багатьох його книгах священнослужителі та місіонери зображені іронічно, що спричинило несприятливі відгуки з Ватикану, зокрема щодо творів «Сила і слава» (The Power and the Glory, 1940) і «Суть справи» (The Heart of the Matter, 1948).

Могила Ґрема Ґріна у Швейцарії, фото 2009 року

Відомим автор став завдяки своєму першому роману — «Людина зсередини» (англ. The Man Within, 1929). До того він зумів влаштуватися на роботу у лондонській газеті «Таймс», але успіх роману дозволив йому зосередитись лише на письменницькій діяльності.

Ґрін багато подорожував (Ліберія, Сьєрра-Леоне, Мексика, В'єтнам, Гаїті) та співпрацював із британською розвідкою під час Другої світової війни — його пізні твори (серед яких шпигунські історії та дорожні щоденники) описують життя у країнах, які на власні очі бачив автор. Найвідомішими романами англійця стали «Тихий американець» (1955, події розгортаються у В'єтнамі) і «Наш резидент у Гавані» (1958).

Помер у швейцарському місті Веве 3 квітня 1991.

Основні риси творчості

Багато критиків сходяться на думці: Ґрем Ґрін саме той письменник, «хто однаково подобається як звичайним читачам, так і інтелектуалам». Відомо, що сам він ділив свої твори на «серйозні» і «розважальні», але відмінності між ними навряд чи істотні. Адже в більшості романів Ґріна є динамічний сюжет, заплутана інтрига в поєднанні з політичними концепціями, що виростають із роздумів про життя.

За своє довге життя Ґрін не раз міняв суспільно-політичні пристрасті, то виступаючи з різкою критикою західної цивілізації, то висуваючи ідею «третього світу», зміцнити який може лише якийсь синтез комунізму і католицизму. Але непримиренність художника до всіх видів насильства і сваволі - будь то диктаторські, колоніальні режими, прояви фашизму, расизму або релігійної нетерпимості - залишалася непохитною. Письменника сприймали як свого роду політичний сейсмограф, що реагує на поштовхи і вибухи історії, чуйно відчуває «больові місця» планети.

Головні твори

Романи

• 1929 — Людина зсередини (The Man Within)
• 1932 — Стамбульський експрес (Stamboul Train)
• 1935 — Мене створила Англія (England Made Me)
• 1936 — Найманий вбивця (A Gun for Sale)
• 1938 — Брайтонський льодяник (Brighton Rock)
• 1939 — Таємний агент (The Confidential Agent)
• 1940 — Сила і слава (The Power and the Glory)
• 1943 — Відомство страху (The Ministry of Fear)
• 1948 — Суть справи (The Heart of the Matter)
• 1951 — Кінець одного любовного зв'язку (The End of the Affair)
• 1955 — Тихий американець (The Quiet American)
• 1955 — Невдаха забирає все (Loser Takes All)
• 1955 — Наша людина у Гавані (Our Man in Havana)
• 1958 — Комедіанти (The Comedians)
• 1969 — Подорожі з тіткою (Travels with My Aunt)
• 1973 — Почесний консул (The Honorary Consul)
• 1978 — Людський фактор (The Human Factor)
• 1982 — Монсиньйор Кіхот (Monsignor Quixote)
• 1980 — Доктор Фішер з Женеви, або Вечеря з бомбою (Doctor Fischer of Geneva or The Bomb Party)
• 1985 — Десятий (The Tenth Man)
• 1988 — Капітан і ворог (The Captain and the Enemy)

Дорожні щоденники

• 1936 — Подорож без карти (Journey Without Maps)
• 1939 — Дороги беззаконня (The Lawless Roads)

Автобіографії

• 1971 — Таке життя (A Sort of Life)

Фільмографія

• 1934 — Orient Express, реж. Пол Мартін (Paul Martin)
• 1937 — The Future's in the Air, реж. Александр Шоу (Alexander Shaw)
• 1937 — The Green Cockatoo, реж. Вільмя Камерон Мензіс (William Cameron Menzies)
• 1940 — 21 Days, реж. Бейзіл Дін (Basil Dean)
• 1942 — This Gun for Hire, реж. Френк Татл (Frank Tuttle)
• 1942 — Went the Day Well?, реж. Альберто Кавальканті (Alberto Cavalcanti)
• 1944 — Ministry of Fear, реж. Фріц Ланґ (Fritz Lang)
• 1945 — Confidential Agent, реж. Герман Шамлін (Herman Shumlin)
• 1947 — The Man Within, реж. Бернард Ноулз (Bernard Knowles)
• 1947 — The Fugitive, реж. Джон Форд (John Ford)
• 1947 — Brighton Rock, реж. Джон Боултінг (John Boulting)
• 1948 — The Fallen Idol, реж. Керол Рід (Carol Reed)
• 1949 — Третя людина, реж. Керол Рід (Carol Reed)
• 1952 — The Heart of the Matter, реж. Джордж Мор О'Феррол (George More O'Ferrall)
• 1954 — The Stranger's Hand , реж. Маріо Солдаті (Mario Soldati)
• 1955 — The End of the Affair, реж. Едвард Дмитрик (Edward Dmytryk)
• 1956 — Loser Takes All, реж. Кен Аннакін (Ken Annakin)
• 1957 — Saint Joan, реж. Отто Премінгер (Otto Preminger)
• 1957 — Across the Bridge, реж. Кен Аннакін (Ken Annakin)
• 1957 — Short Cut to Hell, реж. Джеймс Каґні (James Cagney)
• 1958 — The Quiet American, реж. Джозеф Манкевич (Joseph L. Mankiewicz)
• 1959 — Our Man in Havana, реж. Керол Рід (Carol Reed)
• 1961 — Günes dogmasin, реж. Галіт Рефіґ (Halit Refig), Мемдух Ун (Memduh Ün)
• 1961 — The Power and the Glory, реж. Марк Деніелс (Marc Daniels)
• 1967 — The Comedians, реж. Пітер Ґленвіль (Peter Glenville)
• 1972 — Yarali kurt', реж. Люфті Акад (Lutfi Akad)
• 1979 — The Human Factor , реж. Отто Премінгер (Otto Preminger)
• 1982 — A Shocking Accident, реж. Джеймс Скотт (James Scott)
• 1983 — The Heart of the Matter, реж. Марко Лето (Marco Leto)
• 1983 — The Honorary Consul, реж. Джон Маккензі (John Mackenzie)
• 1985 — Dr. Fischer of Geneva, реж. Майкл Ліндсей-Хоґґ (Michael Lindsay-Hogg)
• 1986 — May We Borrow Your Husband?, реж. Боб Махогані (Bob Mahoney)
• 1988 — The Tenth Man, реж. Джек Гоулд (Jack Gold)
• 1990 — Strike It Rich, реж. Джеймс Скотт (James Scott)
• 1991 — This Gun for Hire, реж. Лу Антоніо (Lou Antonio)
• 1999 — The End of the Affair, реж. Ніл Джордан (Neil Jordan)
• 2001 — Double Take, реж. Джордж Ґалло (George Gallo)
• 2002 — The Quiet American, реж. Філіп Нойс (Phillip Noyce)
• 2006 — The End of the Party, реж. Себастьян Ґодвін (Sebastian Godwin)

Джерела

• Грін Грехем. Тихий американець; Наш резидент у Гавані: Романи / Пер. з англ. — Харків: Вища школа. Видавництво при ХДУ, 1984. — 352 с.