Ґроут Ребер

Ґроут Ребер
Народився	22 грудня 1911; Вітон, Іллінойс, США
Помер	20 грудня 2002 (90 років); Oused, Central Highlands Councild, Тасманія, Австралія
Поховання	Bothwelld
Країна	США; Австралія
Діяльність	фізик, астроном, інженер, радіолюбитель
Галузь	астрономія
Alma mater	Іллінойський технологічний інститут і Wheaton Warrenville South High Schoold
Знання мов	англійська
Заклад	Університет Тасманії
Членство	Американське астрономічне товариство
Конфесія	атеїзм
Нагороди	Медаль Елліота Крессона (1963) лекція Генрі Норріса Расселаd (1962) медаль Джексон-Гвілтd (1983) медаль Кетрін Брюс (1962) Національна зала слави винахідників США (2013) Лекція Карла Янського (1975)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Ґроут Ребер (англ. Grote Reber; 22 грудня 1911(19111222) — 20 грудня 2002) — американський радіоінженер, один з основоположників радіоастрономії.

Біографія[ред. | ред. код]

Ґроут Ребер народився у Вітоні, передмісті Чикаго. У 1933 він отримав у Арморовському технологічному інституті (нині Іллінойський технологічний інститут) фах радіоінженера.

Ґроут був радіоаматором (ex-W9GFZ) і працював на різних радіо-виробників у Чикаго з 1933 року по 1947-й. Інтерес до радіоастрономії виник у нього після знайомства в 1933 з роботами Карла Янського^[4] про радіовипромінювання неба. Він звернувся до «лабораторії Белла», де працював у той час Янський, але отримав відмову, тому що то були часи Великої Депресії, і вільних робочих місць не було.

Тоді Ребер вирішив побудувати власний радіотелескоп на задньому дворі свого будинку у Вітоні. Перший у світі радіотелескоп являв собою параболічне дзеркало з металу діаметром 9,5 метрів, що збирав сигнал на радіоприймач, який містився за 8 метрів над дзеркалом. Конструкція була встановлена на похилій стійці і не могла обертатися, проте її можна було спрямувати в будь-яку точку неба. За допомогою свого пристрою Ґроут Ребер склав першу карту неба Північної півкулі в радіодіапазоні^[5].

1948 року Ґроут Ребер почав працювати в Національному бюро стандартів. Ребер продовжив дослідження космічного радіовипромінювання, розпочаті Карлом Янським в 1932; до початку 1940-х років віе був єдиним, хто вів радіоастрономічні спостереження. Підтвердив результати Янського про радіовипромінювання Чумацького Шляху, використовуючи коротші хвилі (1,8 м). 1942 року опублікував першу радіокарту неба; в 1944 першим повідомив про відкриття радіовипромінювання Сонця, яке в 1942 спостерігали також Дж. С. Хей і Дж. Саутворт; в 1946—1948 вивчив і описав спалахи сонячного радіовипромінювання, знайшов, що їхня тривалість пропорційна довжині хвилі. У наступні роки брав участь в експедиціях радіоастрономічних на Гавайські острови і Тасманію.

З кінця 1950-х і до самої смерті 20 грудня 2002 Ребер жив на австралійському острові Тасманія, де продовжував астрономічні радіоспостереження.

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1962).

Пам'ять[ред. | ред. код]

На його честь названо:

Астероїд 6886 Ґроут
Медаль Ґроута Ребера^[7]
Відкритий 20 січня 2008 музей радіообсерваторії Маунт Плезант^[8]

Виноски[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
d:Track:Q18696256 d:Track:Q2664168
↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619
↑ NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ Dr. Jansky's Study of Static and a New Theory — Industry's Debt to X-… — Free Preview — The New York Times. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
↑ Алексей Левин. Слушая Вселенную. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
↑ Reber G. Cosmic Static // Astrophys. J.. — November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.
↑ Queen Victoria Museum and Art Gallery. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2011.
↑ Museum marks life of first radio astronomer [Архівовано 2 червня 2008 у Wayback Machine.], Australian Broadcasting Corporation, 18 січня 2008

Посилання[ред. | ред. код]

Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ребер Гроут. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Некролог Американського Астрономічного товариства [Архівовано 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Grote Reber, ex-W9GFZ [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Музей Ґроута Ребера [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q2664168">[http://www.enciclopedia.cat/enciclop%C3%A8dies/gran-enciclop%C3%A8dia-catalana/EC-GEC-0054547.xml_Gran_Enciclopèdia_Catalana]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:ca:Grup_Enciclopèdia|Grup_Enciclopèdia]],_1968.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q18696256]][[d:Track:Q2664168]]</div>-1] а ^б ^в Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
d:Track:Q18696256 d:Track:Q2664168

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q1789619"><i_class="wef_low_priority_links">[[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović&nbsp;D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan&nbsp;T.]]</i>_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272&nbsp;с._—_ISBN_978-953-6036-31-8</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]</div>-2] Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-3] NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[4] Dr. Jansky's Study of Static and a New Theory — Industry's Debt to X-… — Free Preview — The New York Times. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.

[5] Алексей Левин. Слушая Вселенную. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.

[Reber-1944-6] Reber G. Cosmic Static // Astrophys. J.. — November, 1944. — Т. 100. — С. 279—287.

[7] Queen Victoria Museum and Art Gallery. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 19 листопада 2011.

[8] Museum marks life of first radio astronomer [Архівовано 2 червня 2008 у Wayback Machine.], Australian Broadcasting Corporation, 18 січня 2008

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

Ґроут Ребер

Зміст

Біографія[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Ґроут Ребер

Народився	22 грудня 1911(1911-12-22)^[1]^[2] Вітон, Іллінойс, США
Помер	20 грудня 2002(2002-12-20)^[1] (90 років) Ouse^d, Central Highlands Council^d, Тасманія, Австралія
Поховання	Bothwell^d
Країна	США Австралія
Діяльність	фізик, астроном, інженер, радіолюбитель
Галузь	астрономія
Alma mater	Іллінойський технологічний інститут і Wheaton Warrenville South High School^d
Знання мов	англійська
Заклад	Університет Тасманії
Членство	Американське астрономічне товариство^[3]
Конфесія	атеїзм
Нагороди	Медаль Елліота Крессона (1963) лекція Генрі Норріса Рассела^d (1962) медаль Джексон-Гвілт^d (1983) медаль Кетрін Брюс (1962) Національна зала слави винахідників США (2013) Лекція Карла Янського (1975)
Медіафайли у Вікісховищі

Ґроут Ребер

Біографія[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук