Ґустав Віґеланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ґустав Віґеланд
Gustav Vigeland 1929.jpg
Дата народження 11 квітня 1869(1869-04-11)
Місце народження хутір Віґеланд
Дата смерті 12 березня 1943(1943-03-12) (73 роки)
Місце смерті Осло
Навчання Осло, Париж, Флоренція
Напрямок реалізм, постмодернізм
Роки творчості 1889 - 1942
Працював у містах Париж, Флоренція, Нідарос, Осло
Основні роботи Парк скульптур Вігеланд

Ґустав Віґеланд (норв. Gustav Vigeland; 11 квітня 186912 березня 1943) — норвезький скульптор.

Життєпис[ред.ред. код]

Родина[ред.ред. код]

Повне ім'я скульптора — Адольф Ґустав Віґеланд. Батько — Елесеус Торсен (1835-1886), був теслярем, робив меблі. Мати — Енн Аненсдаттер (1835-1907). В родині був також молодший син Емануель Віґеланд. Аби Ґустав опанував ремесло тесляра, сина відправили до школи в Осло. Рання смерть батька перервала навчання юнака і той повернувся на хутір, аби допомагати родині.

Навчання і подорожі[ред.ред. код]

У віці 19 років (1888 р.) він знову прибув до Осло з метою стати скульптором. Здібного юнака зауважив скульптор Брійнульф Берґслін, що й підтримав його. Вже 1889 року Ґустав представив на виставку свій перший твір біблійної тематики — «Агар та Ізмаїл». Аби вдосконалити власну майстерність, подорожував по країнам Західної Європи, зокрема бував у Копенгагені, Берліні, Парижі, Флоренції. В столиці Франції відвідував майстерню Огюста Родена, але працював у іншій художній манері.

Більш значущими були тематика і впливи італійської середньовічної скульптури та доби раннього відродження. На свідомість скульптора вплинули біблійні і сердньовічні теми — танок смерті, людина та смерть, алегорії людського віку, стосунки між жінками та чоловіками, тема кохання. Подорожі за кордоном (1891-1896) закінчилися і він повернувся на батьківщину.

Продовження творчого шляху[ред.ред. код]

Творчий шлях продовжився створенням нових скульптур і участю в виставках 1894, 1896 років. Серед цікавих для скульптора завдань були реставраційні роботи в місті Тронхеймі, в Нідароському соборі.

Початок 20 століття був важливим етапом в житті митця і в житті країни. До 1902 року він працював в Тронхеймі, 1905 року Норвегія отримала незалежність від Швеції, провінцією якої була. Скульптор посів головне місце серед митців нової держави і через продуктивність, і через рівень обдарованості. Уряд віддав йому під майстерню покинуте приміщення, він почав отримувати значні гонорари. Серед замов цього періоду — фонтан, який планували розташувати на площі перед парламентом країни. Проект мав затримку в реалізації, тому скульптор продовжив працю над ним. Був вироблений цілий комплекс із фонтаном, скульптурними групами, кульмінацією комплексу стала велетенська скульптурна колона.

Творчість[ред.ред. код]

Художня манера[ред.ред. код]

Ґустав Віґеланд відмовився від відтворення одягу, його персонажі узагальнені й оголені, фігури приземкуваті, акцент зроблено на ракурс, на жест. З роками посилюються риси символізму та філософії — звідси алегоричність скульптурних груп, поєднання реальних фігур і скелетів.

На базі фонтану скульптором створено рельєф — закохана пара намагається утримати один одного, бо між ними Смерть, що силоміць розриває їх обійми. Рельєф — своєрідна програма всього творчого шляху Ґустава Віґеланда.

Парк скульптур Вігеланда[ред.ред. код]

Файл:P1000042Vigelandpark.JPG
Парк скульптур Вігеланд, ділянка з колоною.

За планом уряду, від 1921 року розпочалася реконструкція в Осло. Будинок скульптора підлягав знесенню. Уряд запропонував митцю нову велику студію в обмін на його твори. Обмін відбувся і Ґустав Віґеланд перебрався в район Кіркевейн, неподалік від парку Фроньєр. Саме цей парк і став місцем для збільшеного і детально проробленого архітектурно-скульптурного комплексу з фонтаном і величною колоною. Віґеланд працював 20 років. Комплекс отримав назву Парк скульптур Віґеланда.

Музей скульптора в Осло[ред.ред. код]

Музей скульптора.

Друга майстерня стала і будинком для скульптора. Він мешкав на третьому поверсі споруди. По смерті Віґеланда споруда стала музеєм митця.

Джерела[ред.ред. код]

  • Gjengset, Gunnar Forsteinet liv. En biografisk fortelling om Gustav Vigeland (Direkte forlaget. 2000) ISBN 82-91690-23-5 Norwegian
  • Hennum, Gerd Gustav Vigeland i svart og hvitt (Fædrelandsvennen. 1985) ISBN 82-90581-01-7. Norwegian
  • Wikborg, Tone Gustav Vigeland - mennesket og kunsten (Oslo: Aschehoug, 1983) ISBN 82-03-11042-8 Norwegian
  • Wikborg, Tone Gustav Vigeland - His Art and Sculpture Park (Oslo: Aschehoug, 1985) ISBN 82-03-16150-2.
  • Wikborg, Tone Gustav Vigeland. En biografi (Gyldendal. 2001) ISBN 82-05-27590-4. Norwegian
  • Матеріали періодичних видань.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]