Ґійом Левассер де Боплан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ґійо́м Левассе́р де Бопла́н (фр. Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (бл. 16001673) — французький інженер і військовий картограф.

З початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі, переважно на території України, у 16371638 рр. брав участь у поході Конєцпольського на Павлюка й Остряницю.

Біографія[ред.ред. код]

Ґійом Левассер де Боплан родом з північної провінції Франції — Нормандії. Левассери складали досить поширену у Франції родину, що розділилася на багато гілок, кожна з яких носила особливу назву, згідно з назвою зайнятого нею маєтку. Один з Левассерів, ймовірно, батько Ґійома, придбав від дворян Вінефей (Vinefay) маєток Боплан (Beauplan), чим і поклав початок утворенню нової дворянської лінії Левассер де Боплан (Levasseur de Beauplan). Час народження Ґійома з точністю не відомий. Приблизно відомо що він народився в кінці XVI ст., у м. Руані або ж поблизу нього. Записавшись у молодості на військову службу, Ґійом де Боплан незабаром отримав довіру всесильного на той час маршала д'Анкра, який в 1616 році призначив Боплана комендантом фортеці Пон-д'Арш у Нормандії. Відомостей про подальший хід військової служби Боплана у французьких військах не збереглося. Проте, можна припустити, що він залишався у Франції до падіння свого покровителя, маршала д'Анкра, тобто до 1624 року. Ці обставини, ймовірно, змусили Боплана шукати щастя в інших країнах (До того часу, ймовірно належить перебування Боплана в Індії і на острові Мадагаскар). В кінці 20-х — початку 30-х років XVII століття Ґійом де Боплан був запрошений польським королем Сигізмундом III на службу до Польщі як старший капітан артилерії і військовий інженер.

Поява і досить тривале перебування Ґійома де Боплана на українських землях була тісно пов'язана з тими планами і заходами, які приймала тоді польська держава для захисту від ворогів своїх південних і південно-східних околиць. Зростаюча могутність сусідів, особливо Турецької держави, що з кожним роком все далі просувала свої кордони, як і постійні набіги кримських татар і козаків, сильно турбували польський уряд. Держава, усвідомлюючи всю небезпеку відкритого і незахищеного положення своїх південних кордонів, прагнула по можливості захистити їх, прикривши слабкі місця рядом фортець. З перебігом виконання цього плану на степовому прикордонні України виникає ціла мережа укріплень. Боплан був ревним виконавцем цього плану польського уряду. Протягом 16 або 17 років він мандрував Україною, зводячи та вибираючи необхідні місця для зведення фортець і різного роду перешкод для затримання ворога. Особливо багато потрудився Боплан над зведенням укріплень в прикордонній із степом смузі дніпровського правобережжя, що прикривала собою з півдня польські володіння. Окрім правої сторони Дніпра, Боплан часто бував і на лівій стороні — все з тією ж самою метою.

Підшукуючи зручні для укріплень місця, Боплан чудово ознайомився з топографією, етнографією, побутом, розташуванням України та найближчих до неї місцевостей. Невдовзі він склав про це цікаві замітки. Крім того, за дорученням польського короля Владислава IV і коронного гетьмана Конецпольського, Боплан займався складанням докладної карти України. На початку повстання під начальством Богдана Хмельницького, Боплан залишає польську службу і повертається на батьківщину, до Руану. Справжні причини втечі Боплана з Польщі залишаються невідомими. Найбільш ймовірними причинами були тяжке положення Речі Посполитої в половині XVII століття унаслідок анархії у сфері адміністрації, суду, фінансів, військової справи і зневажливе відношення нового польського короля, Яна-Казимира, до справи Боплана.

Повернувшись додому, Боплан взявся за обробку того матеріалу, який був зібраний на українських землях, і складанням спогадів про край, де він провів багато часу. Результатом цих праць були: твір про Україну, під заголовком «Description d'Ukranie» і докладні карти України і Польщі.

Інженерні досягнення[ред.ред. код]

На території сучасної України будував численні замки (наприклад, за однією з версій саме за його проектом у 1635—1640-х рр. збудовано Підгорецький замок) й фортеці (такі як Бар, Броди, Кременчук), у 1639 відбудовував знищений козаками Кодак.

Картографічні праці[ред.ред. код]

Один із найвидатніших картографів XVII ст. Боплан створив перший варіант генеральної карти України 1639. Ця рукописна карта Tabula Geographica Ukrainska (Українська географічна карта, 44,5×62,5 см, масштабу 1:1500000) міститься в рукописному атласі Ф. Ґетканта і на ній відображено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, 4 острови, 13 порогів, 4 лісів, 2 назви морів. Нині зберігається у Військовому архіві у Стокгольмі. Перше видання Генеральної карти України Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis («Загальний план Диких полів, простіше кажучи України», південна орієнтація, 42×54,5 см, масштаб 1:1800000) було виконане славетним голландським гравером Гондіусом (В.Гондом) і надруковане у Данціґу 1648 року.

На карті відображено 1 293 об'єкти, у тому числі 993 назви населених пунктів та 153 назви річок.

Відомо декілька варіантів генеральної карти. Так, видання 1660 року Carte d'Ukranie Contenant plusiers Prouinces comprises entre les Confins de Moscouie et les Limites de Transiluanie, ґравійоване Ж.Тутеном у Руані як додаток до другого видання «Опису України» доповнена зображенням Кримського півострова. Дослідники виділяють 5 варіантів генеральної карти України 1648 і 6 варіантів карти 1660 року.

Фрагмент Спеціальної карти України Боплана, 1650

Основна картографічна праця Боплана Delineatio specialis et accurata Ukrainae. Cum suis Palatinatibus ac Distictibq, Provincycq adiacentibus (Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями, складається з 8 аркушів розміром 41,5×45 см кожен, загальний розмір 83х216 см, мастаб 1:450000). Спеціальна карта України виґравійована і надрукована 1650 у Данціґу В.Гондіусом. Це одна з перших середньомасштабних топографічних карт великої території в Європі. Відомо декілька примірників, що відрізняються між собою численними змінами та доповненнями.

1639 року Боплан проводив топографічну зйомку течії Дніпра і смуги прилеглої території. Уперше карти Дніпра Tractus Borysthenis були опубліковані 1662 року анонімно в Амстердамі на 3 аркушах у 2-му томі латинського видання атласу голландського картографа Й.Блау «Atlas Maior». Кожен аркуш ділиться на дві смуги; на шести смугах зображена течія Дніпра від Києва до Чорного моря. Перші два аркуші мали масштаб 1:232000, третій — 1:463000. Ці карти багато разів перевидавались у подальших виданнях атласу Й. Блау та атласах Я.Янсона і його наступників.

Існують ще менш відомі картографічні роботи Боплана. Наприклад, невелика карта Польщі з територіальним охватом від Одера до гирла Дону й від Ладоги до Криму, виявлена 1933 року К.Бучеком у краківській бібліотеці Чарторийських та 11 гравюр незакінчених карт до «Опису України», розміру 11×19 см, виявлені С.Гербстом у 1952 р.

Упродовж XVII і в першій половині XVIII ст. карти Боплана широко використовувалися в європейській картографії для відображення українських земель. Хоча назва «Україна» зустрічається на європейських картах і раніше, саме роботи Боплана сприяли її утвердженню в картографічній практиці.

Загалом перелік картографічних творів Боплана, присвячених Україні, які збережені до наших днів, налічує 23 оригінальні карти, не враховуючи їхніх варіантів. Це план Кодацької фортеці (1639 р.), Українська географічна карта (1639 р.), Генеральна карта України (1648 і 1660 рр.), Спеціальна карта України (1650 р.), карти Дніпра (опубліковані 1662 р.), 12 карт-ілюстрацій до «Опису України» (1652 р.). Усі вони зберігаються у 16 бібліотеках, розташованих у 14 містах восьми держав Європи.[1]

«Опис України»[ред.ред. код]

Докладніше: Опис України
Титульна сторінка другого видання Опису України

У європейських країнах широко став відомий «Опис України» (1-е видання: «Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. Par le Sieur de Beauplan», 1651; 2-е доповнене видання: «Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie», Руан, 1660) де автор подає відомості географічні й економічні, змальовує побут українського селянства та інших станів, докладно описує дніпрові пороги та ін.

«Опис», що вперше відкривав Україну для західного читача, викликав велике зацікавлення в Європі: перекладений англійською (1704), німецькою (1780), польською (1822), російською (1832) мовами.

Праця Боплана була одним з джерел для відомої історичної праці П. Шевальє.

Перший український переклад Я. Кравця з'явився 1981 року.

Праці Боплана[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси, под ред. В.Антоновича, П. К., 1896
  • Ляскоронский В. Г. Л. де Боплан и его историко-географические труды относительно южной России. К., 1901
  • Барвінський Б. «Україна» Боплана // Стара Україна. — 1924, № 1, С. 14
  • Borschak E. L'Ukraine dans la litérature de l'Europe occidentale. Paris, 1935
  • Essar D.F., Pernal A.B. Beauplan's Description d'Ukranie: A. Bibliography of Editions and Translations // HUS. 1982, Vol. 6, № 4, P. 488–489
  • Боплан і Україна. Зб. наук. праць, Львів, 1998
  • Сосса Р. І. Історія картографування території України. К., 2000