か

Хіраґана
Походження	加
JIS X 0213	1-4-11
Unicode	304B
Катакана
Походження	加
JIS X 0213	1-5-11
Unicode	U+30AB
Вимова • Мови • Клас
МФА	ka
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	KA
Латинка	KA

Хіраґана
Походження	か
JIS X 0213	1-4-12
Unicode	304C
Катакана
Походження	カ
JIS X 0213	1-5-12
Unicode	U+30AC
Вимова • Мови • Клас
МФА	ga
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ҐА
Латинка	GA

か або カ (/ka/; МФА: [ka] • [kä]; укр. ка) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 2-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі звуки — が або ガ (/ga/; МФА: [ga] • [gä]; укр. ґа).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного задньопіднебінного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (あ). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий задньопіднебінний проривний:		/k/ →	か	[ka]	(основний звук)
Дзвінкий задньопіднебінний проривний:		/g/ →	が	[ga]	(похідний звук)
Задньопіднебінний носовий:		/ŋ/ →	か。	[ŋa]	(на письмі практично не використовується)

У історичному використанні кани знак か інколи читався як くわ (くゎ) — [kɰa], проте у сучасній японській мові поступився [ka]. Вимова [kɰa] інколи зустрічається в діалектах.

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• Порядок ґодзюону: 6.
• Порядок іроха: 14. Між わ і よ.

Абетки

• Хіраґана: か

Походить від скорописного написання ієрогліфа 加 (ка, додавати).

• Катакана: カ

Походить від скорописного написання лівої складової ієрогліфа 加 (ка, додавати).

• Манйоґана: 過 • 可 • 化 • 課 • 科 • 下 • 火 • 香 • 個 • 箇 • 華 • 菓 • 貨 • 夏 • 果 • 歌 • 架 • 何 та інші.

Транслітерації

か

• Кирилиця:

  Система Поліванова: КА (ка).

  Альтернативні системи: КА (ка).

• Латинка

  Система Хепберна: КА (ka).

  Японська система: КА (ka).

  JIS X 4063: ka

  Айнська система: КА (ka).

が

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ҐА (ґа).

  Альтернативні системи: ҐА (ґа).

• Латинка

  Система Хепберна: GA (ga).

  Японська система: GA (ga).

  JIS X 4063: ga

  Айнська система: GA (ga).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  ●－ －－ －●

• Радіоабетка: КАвасе но КА (為替のカ; «ка» грошового обміну)
• Абетка Морзе: ・−・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
• Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

• Японська система ромадзі (яп.)
• Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
• Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт