Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai KI.png
き-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-13
Unicode 304D
Катакана
Japanese Katakana KI.png
キ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-13
Unicode U+30AD
ВимоваМовиКлас
МФА ki
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця КІ
Латинка KI
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai GI.png
ぎ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-14
Unicode 304E
Катакана
Japanese Katakana GI.png
ギ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-14
Unicode U+30AE
ВимоваМовиКлас
МФА gi
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ҐІ
Латинка GI

або (/ki/; МФА: [ki] • [kʲ]; укр. кі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 2-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі звуки — або (/gi/; МФА: [gi] • [gʲ]; укр. ґі).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного задньопіднебінного приголосного звуку та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий задньопіднебінний проривний:    /k/ → [ki] (основний звук)
Дзвінкий задньопіднебінний проривний:    /g/ → [gi] (похідний звук)
Задньопіднебінний носовий:    /ŋ/ → き゚ [ŋi] (на письмі практично не використовується)

При додаванні до приголосних [k] • [g] • [ŋ] голосного [і], відбувається явище палаталізації. Палаталізовані звуки позначаються як [kʲ][gʲ][ŋʲ].

Порядок[ред.ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки[ред.ред. код]

Походить від скорописного написання ієрогліфа 幾 (кі, декілька).
Походить від скорописного написання верхньої складової ієрогліфа 幾 (кі, декілька).
  • Манйоґана: 支 • 伎 • 岐 • 企 • 棄 • 寸 • 吉 • 杵 • 來 • 貴 • 紀 • 記 • 奇 • 寄 • 忌 • 幾 • 木 • 城

Транслітерації[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

Інші системи передачі[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育きら研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання[ред.ред. код]


Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
 в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняВікіпроект