Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai HA.png
は-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-47
Unicode 306F
Катакана
Japanese Katakana HA.png
ハ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-47
Unicode U+30BF
ВимоваМовиКлас
МФА ha
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ХА
Латинка HA
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai BA.png
ば-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-48
Unicode 3070
Катакана
Japanese Katakana BA.png
バ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-48
Unicode U+30D0
ВимоваМовиКлас
МФА ba
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БА
Латинка BA
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai PA.png
ぱ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-48
Unicode 3070
Катакана
Japanese Katakana PA.png
パ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-48
Unicode U+30D0
ВимоваМовиКлас
МФА pa
Мови ja
Звук напів-дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПА
Латинка PA

або (/ha/; МФА: [ha] • [hä]; укр. ха) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки —  або  (/ba/; МФА: [ba] • [bä]; укр. ба);
  • напів-дзвінкі звуки —  або  (/pa/; МФА: [pa] • [pä]; укр. па).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звуку та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ (). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:    /h/ → [ha] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → [ba] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → [pa] (похідний звук)

До 9 століття знак は вимовлявся як [pa], У 1016 століттях — як [ɸa], а з 17 століття і по сьогодні — як [ha].

Крім цього у історичному використанні кани знак は читався як [ha] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як — [ɰa].

У сучасній японській мові звук [ɰa] передається лише знаком わ. Виняток становить граматична частка предметного відмінку, що передається на письмі як は, а вимовляється як [ɰa].

Порядок[ред.ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки[ред.ред. код]

Походить від скорописного написання ієрогліфа 波 (ха, хвиля).
Походить від скорописного написання ієрогліфа 八 (хаті, вісім).
  • Манйоґана: 八 • 方 • 芳 • 房 • 半 • 伴 • 倍 • 泊 • 波 • 婆 • 破 • 薄 • 播 • 幡 • 羽 • 早 • 者 • 速 • 葉 • 歯

Транслітерації[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

Інші системи передачі[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання[ред.ред. код]


Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
 в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняВікіпроект