Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai HI.png
ひ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-50
Unicode 3072
Катакана
Japanese Katakana HI.png
ヒ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-50
Unicode U+30D2
ВимоваМовиКлас
МФА çi
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ХІ
Латинка HI
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai BI.png
び-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-51
Unicode 3073
Катакана
Japanese Katakana BI.png
ビ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-51
Unicode U+30D3
ВимоваМовиКлас
МФА bi
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БІ
Латинка BI
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai PI.png
ぴ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-52
Unicode 3074
Катакана
Japanese Katakana PI.png
ピ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-52
Unicode U+30D4
ВимоваМовиКлас
МФА pi
Мови ja
Звук напів-дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПІ
Латинка PI

або (/hi/; МФА: [çi]; укр. хі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки —  або  (/bi/; МФА: [bi] • [bʲ]; укр. бі);
  • напів-дзвінкі звуки —  або  (/pi/; МФА: [pi] • [pʲ]; укр. пі).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного глухого твердопіднебінного фрикатива [ç] та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення [i] (). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий піднебінний щілинний:    /h/ → [çi] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → [bi] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → [pi] (похідний звук)

При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Тому び та ぴ часто записуються як палаталізовані [bʲ] та [pʲ]. Проте у випадку додавання голосного [і] до приголосного [h], замість палаталізації відбувається перетворення останнього у новий звук — глухий піднебінний щілинний приголосний [ç]. Відповідно, ひ записується в транскрипції МФА як [çi], а не палаталізований [hʲ].

До 9 століття знак ひ вимовлявся як [pi], У 1016 століттях — як [ɸi], а з 17 століття і по сьогодні — як [çi].

Крім цього у історичному використанні кани знак ひ читався як [çi] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як — [i].

[çi][ред.ред. код]


Порядок[ред.ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки[ред.ред. код]

Походить від скорописного написання ієрогліфа 比 (хі, порівняння).
Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 比 (хі, порівняння).
  • Манйоґана: 比 • 必 • 卑 • 賓 • 日 • 氷 • 飯 • 負 • 嬪 • 臂 • 避 • 臂 • 匱 • 非 • 悲 • 斐 • 火 • 肥 • 飛 • 樋 • 干 • 乾 • 彼 • 被 • 秘

Транслітерації[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

Інші системи передачі[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання[ред.ред. код]


Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
 в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняВікіпроект