Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai HU.png
ふ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-53
Unicode 3075
Катакана
Japanese Katakana FU.png
フ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-53
Unicode U+30D5
ВимоваМовиКлас
МФА ɸɯ
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ФУ
Латинка FU, HU
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai BU.png
ぶ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-54
Unicode 3076
Катакана
Japanese Katakana BU.png
ブ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-54
Unicode U+30D6
ВимоваМовиКлас
МФА
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БУ
Латинка BU
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai PU.png
ブ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-55
Unicode 3077
Катакана
Japanese Katakana PU.png
プ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-55
Unicode U+30D7
ВимоваМовиКлас
МФА
Мови ja
Звук напів-дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПУ
Латинка PU

або (/hu/; МФА: [ɸu] • [ɸɯ]; укр. фу) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 3-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки —  або  (/bu/; МФА: [bu] • [bɯ]; укр. бу);
  • напів-дзвінкі звуки —  або  (/pu/; МФА: [pu] • [pɯ]; укр. пу).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звуку та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий губно-губний щілинний:    /h/ → [ɸɯ] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → [bɯ] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → [pɯ] (похідний звук)

До 9 століття знак ふ вимовлявся як [pɯ], а з 10 і по сьогодні — як [ɸɯ].

Крім цього у історичному використанні кани знак ふчитався як [ɸɯ] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як — [ɯ]. Після цей знак читався як — [о].

[ɸɯ][ред.ред. код]


Порядок[ред.ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки[ред.ред. код]

Походить від скорописного написання ієрогліфа 不 (фу, не).
Походить від скорописного написання верхньої лівої ієрогліфа 不 (фу, не).

Транслітерації[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

Інші системи передачі[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання[ред.ред. код]


Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
 в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняВікіпроект