Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai HE.png
へ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-56
Unicode 3078
Катакана
Japanese Katakana HE.png
ヘ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-56
Unicode U+30D8
ВимоваМовиКлас
МФА he
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ХЕ
Латинка HE
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai BE.png
べ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-57
Unicode 3079
Катакана
Japanese Katakana BE.png
ベ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-57
Unicode U+30D9
ВимоваМовиКлас
МФА be
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БЕ
Латинка BE
Хіраґана
Japanese Hiragana kyokashotai PE.png
ぺ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-4-58
Unicode 307A
Катакана
Japanese Katakana PE.png
ペ-bw.png
Походження
JIS X 0213 1-5-58
Unicode U+30DA
ВимоваМовиКлас
МФА pe
Мови ja
Звук напів-дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПЕ
Латинка PE

або (/he/; МФА: [he] • [he̞]; укр. хе) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки —  або  (/be/; МФА: [be] • [be̞]; укр. бе);
  • напів-дзвінкі звуки —  або  (/pe/; МФА: [pe] • [pe̞]; укр. пе).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звуку та одного неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення /e/ (). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:    /h/ → [he] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → [be] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → [pe] (похідний звук)

До 9 століття знак へ вимовлявся як [pe], У 1016 століттях — як [ɸe], а з 17 століття і по сьогодні — як [he].

Крім цього у історичному використанні кани знак へ читався як [he] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як — [e].

У сучасній японській мові звук [e] передається лише знаком え. Виняток становить граматична частка вказівного відмінку, що передається на письмі як へ, а вимовляється як [e].

Порядок[ред.ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки[ред.ред. код]

Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
  • Манйоґана: 平 • 反 • 返 • 弁 • 弊 • 陛 • 遍 • 覇 • 部 • 辺 • 重 • 隔 • 閉 • 倍 • 陪 • 拝 • 戸 • 経

Транслітерації[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

[ред.ред. код]

Інші системи передачі[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання[ред.ред. код]


Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
 в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняВікіпроект