Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіраґана
Походження
JIS X 0213 1-4-59
Unicode 307B
Катакана
Походження
JIS X 0213 1-5-59
Unicode U+30DB
ВимоваМовиКлас
МФА ho
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ХО
Латинка HO
Хіраґана
Походження
JIS X 0213 1-4-60
Unicode 307C
Катакана
Походження
JIS X 0213 1-5-60
Unicode U+30DC
ВимоваМовиКлас
МФА bo
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БО
Латинка BO
Хіраґана
Походження
JIS X 0213 1-4-61
Unicode 307D
Катакана
Походження
JIS X 0213 1-5-61
Unicode U+30DD
ВимоваМовиКлас
МФА po
Мови ja
Звук напівдзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПО
Латинка PO

або (/ho/; МФА: [ho] • [ho̜ ̞]; укр. хо) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки — або (/bo/; МФА: [bo] • [bo̜ ̞]; укр. бо);
  • напівдзвінкі звуки — або (/po/; МФА: [po] • [po̜ ̞]; укр. по).

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Опис[ред. | ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:    /h/ → [ho] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → [bo] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → [po] (похідний звук)

До IX століття знак ほ вимовлявся як [po], У XXVI століттях — як [ɸo], а з XVII століття і дотепер — як [ho].

Крім цього, в історичному використанні кани знак ほ читався як [ho] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як  — [o].

Порядок[ред. | ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки[ред. | ред. код]

Походить від скорописного написання ієрогліфа 保 (хо, зберігати).
Походить від скорописного написання правої нижньої частини ієрогліфа 保 (хо, зберігати).
  • Манйоґана: 凡 • 方 • 抱 • 朋 • 倍 • 保 • 宝 • 富 • 百 • 帆 • 穂

Транслітерації[ред. | ред. код]

[ред. | ред. код]

[ред. | ред. код]

[ред. | ред. код]

Інші системи передачі[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання[ред. | ред. код]


Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
 в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняПроєкт