Бершадський район
| Бершадський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Колишній район на карті  Вінницька область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УСРР),  Україна
| ||||
| Область: | Вінницька область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 0520400000 | ||||
| Утворений: | 1920 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020[1] | ||||
| Населення: | ▼ 58 449 (01.01.2018) | ||||
| Площа: | 1285.8 км² | ||||
| Густота: | 45,46 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4352 | ||||
| Поштові індекси: | 24400—24473 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Бершадь | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 28 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 40 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Бурлака Михайло Григорович | ||||
| Голова РДА: | Кавун Сергій Миколайович[2] | ||||
| Вебсторінка: | Бершадська РДА Бершадська райрада | ||||
| Адреса: | 24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 24 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Бе́ршадський район — колишній район[3] Вінницької області в Україні, з жовтня 2020 року ця територія входить у Гайсинський район. Населення — 58449. Адміністративний центр — місто Бершадь.
Географія[ред. | ред. код]
| Теплицький район | Черкаська область (Уманський район) | |
| Тростянецький район | 
|
Кіровоградська область (Гайворонський район) |
| Чечельницький район | Одеська область (Балтський район) |
Розміщений у межах лісостепової зони на південному сході Вінницької області, на Придніпровській і Подільській височинах, природною межею яких є річка Південний Буг, що ділить район навпіл. Районний центр місто Бершадь. Район межує із трьома сусідніми районами Вінницької області: Тростянецьким, Теплицьким, Чечельницьким, а також із Савранським районом Одеської, Гайворонським районом Кіровоградської та Уманським районом Черкаської областей.
Головні річки: Південний Буг, з притоками Дохна, Берладинка, Удич.
Історія[ред. | ред. код]
Як свідчать археологічні дані, люди в цих місцях жили дуже давно. Це підтверджують кургани епохи бронзи, поселення передскіфського часу, черняхівської культури.
Ще у 4-3 ст. до н. е. на місці сучасного села Лісничого існувало місто Копистирин.
Територія, де зараз розміщений Бершадський район, до 14 ст. перебувала під монголо-татарською владою, згодом — у складі Брацлавського воєводства Литовської держави, а з 1569 р. це землі Речі Посполитої. Після Андрусівського миру ці землі відійшли до Польщі, а з 1672р — вони під владою турків, які зруйнували місто і навколишні села.
Жителів району не обійшли стороною і події 1905—1907рр, 1917р, Громадянської війни, голодоморів та колективізації, призвівши до багатотисячних людських жертв. Під час Громадянської війни влада переходила з рук в руки — німців, денікінців, військ Петлюри, Директорії.
З середини 20х років почали створюватися сільськогосподарські артілі, товариства спільного обробітку землі, колгоспи. 27 лютого 1932 року було утворено Вінницьку область, до якої ввійшли 69 районів, у тому числі Бершадський і Джулинський.
Під час найстрашнішого Другого голодомору 1932—1933 рр. кількість загиблих вважається рівною 18186 чоловік. Але цифра точно применшена, оскільки спухлих від голоду людей ніхто не рахував, а збирали підводами і скидали в ями за селами.
У середині XX століття розпочалось криваве побоїще — Друга світова війна. Немало молодих людей було направлено на штурм Фінляндії тощо. 29 липня 1941 року район було окуповано німецько-румунськими військами й поділено на дві частини. На фронтах воювало понад 17 тис. бершадців, майже 10 тис. з них загинули.
14 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили район від німецьких загарбників. Було встановлено радянську владу, фактично війна не припинялася, хоча формально запанував мир: через два роки по війні — знову в районі голод. У 1947 році в районі померло від голоду близько 2 тис. чоловік.
Бершадський район за післявоєнні роки став одним із провідних в області і в країні з вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Вікнинську та Червонянську сільради Бершадського району Вінницької області до складу Гайворонського району Кіровоградської області.[4]
У 1991 році 52112 громадян району (95 %) на Всеукраїнському референдумі проголосували за підтвердження акту проголошення незалежності України.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Район поділяється на 1 міську раду і 28 сільських рад, що об'єднують 45 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Бершадь[5].
Економіка[ред. | ред. код]
Нині у Бершадському районі — 12 промислових підприємств, 6 будівельних організацій, 2 автотранспортних підприємства, понад 300 магазинів, 41 заклад громадського харчування. Райвузол поштового зв'язку об'єднує 29 відділень, працює 29 АТС
Підприємницькою діяльністю займаються близько 2 тис. осіб.
Найбільшими промисловими підприємствами є: «Бершадський спиртовий завод», «Бершадьмолоко», «Бершадський пивокомбінат», «Бершадський електротехнічний завод» «Бершадське районне підприємство „Агромаш“». У селі Війтівці розташований потужний птахокомбінат «Бершадський»
Характерними для району є нерудні корисні копалини. Є достатні запаси граніту, глини, кварцових пісків, каоліну.
Транспорт[ред. | ред. код]
- автошляхи Р54, Т 0202, Т 0207 та Т 0222;
- залізничні лінії
- Гайворон — Зятківці, де станом на серпень 2016 року тричі на тиждень ходить приміський поїзд на Вінницю. У районі розташовані станції Джулинка та Генріхівка, зупинний пункт Ставки.
- вузькоколійка Гайворон —Рудниця (2 пари поїздів на день). На ній є станція Бершадь, зупинні пункти Жданове, Кириївка, Осіївка, П'ятківка, Лугова, Село Яланець, Устя та Яланець 2.
На станції Рудниця можна зробити пересадку на поїзди та електрички Одеського, Львівського, Київського напрямків. Колись у районі була дуже густа мережа під'їзних вузькоколійок до цукрових заводів.
Населення[ред. | ред. код]
Загальна чисельність населення Бершадського району становить понад 58 тис. чоловік, в тому числі міського 12 тис. 97 % населення району — українці. Населених пунктів 45. Сільських рад — 28, міська рада — 1.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 31 938 | 6198 | 3858 | 9413 | 8166 | 4162 | 141 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 365 | 6038 | 4243 | 9472 | 9919 | 8955 | 738 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 68897 | 96,62 % |
| росіяни | 1842 | 2,58 % |
| молдовани | 142 | 0,20 % |
| євреї | 83 | 0,12 % |
| білоруси | 73 | 0,10 % |
| інші | 273 | 0,38 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 69292 | 97,17 % |
| російська | 1767 | 2,48 % |
| молдовська | 82 | 0,11 % |
| вірменська | 49 | 0,07 % |
| білоруська | 29 | 0,04 % |
| інші | 91 | 0,13 % |
Політика[ред. | ред. код]
Влада[ред. | ред. код]
Голови РДА
- Шульц Світлана Леонідівна
- Снігур Олександр Федорович
- Бурлака Михайло Григорович
- Стефанцов Іван Васильович
Голови ради: Бурлака Михайло Григорович
Грабчак Микола Петрович
Вибори[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бершадського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 69,62 % (проголосували 34 573 із 49 658 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,08 % (21 463 виборців); Юлія Тимошенко — 18,10 % (6 256 виборців), Олег Ляшко — 7,94 % (2 744 виборців), Анатолій Гриценко — 5,32 % (1 838 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,77 %.[8]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У районі 40 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічна та дитяча музична школи. Працюють станції юних техніків і юних натуралістів, будинок дитячої творчості, дитячо-юнацька спортивна школа. З 1967 року працює медичне училище — навчальний заклад І рівня акредитації.
Крім центральної районної лікарні та поліклініки, є 7 дільничних лікарень, 6 лікарняних амбулаторій, 3 амбулаторії сімейної медицини, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.
Культурні потреби населення забезпечують 44 заклади культури клубного типу, 40 бібліотек, районний краєзнавчий музей, музей історії с. Баланівка, музей культури села і галерея художника Прокопа Колісника в Поташні.
Діє понад 30 релігійних споруд.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Пам'ятки архітектури Бершадського району
- Пам'ятки монументального мистецтва Бершадського району
- Пам'ятки історії Бершадського району
- Пам'ятки археології Бершадського району
Персоналії[ред. | ред. код]
- Савелій Бойко (1917–1998) — Герой Радянського Союзу (1945), учасник вторгнення СРСР до Польщі, інтервенції СРСР до Фінляндії та німецько-радянської війни.
- Воронцов Микола Олексійович (1922–1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), учасник німецько-радянської війни.
- Колісник Прокіп Миколайович (1957, Поташня—2021, Пряшів, Словаччина) — видатний художник України, педагог і письменник. З 1999 по 2016 рік викладав живопис на кафедрі художньої освіти та мистецтва Пряшівського університету.
- Анатолій Матвієнко (1953) — український політик, голова Вінницької ОДА (1996–1998), голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2005), народний депутат України 1, 3, 4, 5, 6, 8 скликань.
- Юрій Коваленко (1977–2014) — підполковник Збройних сил України, заступник командира загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький) Сухопутних військ ЗСУ, Герой України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 10 серпня 2020 року № 431/2020-рп «Про призначення С.Кавуна головою Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області»
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Липовецького району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Вінницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення, Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 24 серпня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Бершадський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.139-168
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бершадський район |
- Офіційний сайт Бершадської районної державної адміністрації [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Бершадської районної ради [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал м. Бершадь [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Портал Бершадського району [Архівовано 1 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Бершадської міської ради [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Мислене древо [Архівовано 6 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- Карта Бершадського району із границями адміністративного поділу
- Схематична карта Бершадського району
|
| |||||||||||
| |||||||||||||||||