Дніпровський Іван Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Данилович Дніпровський
Ім'я при народженні Іван Дмитрович Шевченко
Псевдонім Дніпровський, Кобзаренко
Народився 25 лютого (9 березня) 1895(1895-03-09)
Каланчак, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 1 грудня 1934(1934-12-01) (39 років)
Ялта, Кримська АРСР, Російська СФРР, СРСР
·туберкульоз
Країна СРСР СРСР Російська імперія
Національність українець
Діяльність прозаїк, поет, драматург, перекладач
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Мова творів українська
Жанр п'єса, оповідання, повість

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Іва́н Дани́лович Дніпро́вський (нар. 25 лютого (9 березня) 1895(18950309), село Каланчак, тепер смт Херсонської області — 1 грудня 1934, Ялта, поховано в Харкові) — український письменник, перекладач. Справжнє прізвище — Шевченко. Ще один псевдонім — Кобзаренко.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській сім'ї. У рідному селі закінчив початкову школу. Навчався в гімназії в Олешках. Від 1912 року працював службовцем. У 1914—1918 роках перебував на фронті.

1919 року вступив на історико-філологічний факультет Кам'янець-Подільського державного українського університету. Після реорганізації навчального закладу закінчив 1923 року Кам'янець-Подільський інститут народної освіти. Тоді ж одружився з кам'янчанкою Марією Пилинською, восени 1923 року виїхав до Харкова. Працював в Управлінні у справах друку, редактором Державного видавництва України, секретарем журналу «Червоний шлях»[2].

Твори[ред. | ред. код]

Писав вірші, п'єси, оповідання, повісті. Був членом Спілки пролетарських письменників «Гарт», літературної організації ВАПЛІТЕ.

Друкуватися почав 1916, вміщуючи у фронтовій газеті «Армейский вестник» свої «Окопные песни». Від 1921 писав українською мовою.

Окремими виданнями побачили світ:

  • Збірки поезій «Донбас» (1922), «Добридень, Ленін», «Плуг» (1924)[3],
  • П'єси «Любов і дим» (1925), «Яблуневий полон» (1926, 1928, 1964), «Шахта „Марія“» (1931).
  • Оповідання та повісті «Заради неї»[4] (1927), «Долина угрів»[5] (1927), «Анатема», «Андрій Хомут», «Березень», «Яхта „Софія“» (1930), «Балет у главковерха», «Фаланга» (1931), «Ацельдама», «Дніпро закований» (1932).
  • Твори в трьох томах (Харків — Полтава, 1931—1933).

Переклав «Листи Леніна до Максима Горького» (1925), повість «Війна» Миколи Тихонова, роман «Мої університети» Максима Горького (1933, разом із Марією Пилинською) та інші твори російської літератури.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Члени Національної спілки письменників України: Хмельницька область. http://ounb.km.ua/vidanya/2019/2020_02_01_1.pdf. 2019. Процитовано 5 березня 2024. 
  3. Дніпровський, Іван. «Плуг». Архів оригіналу за 9 серпня 2020. 
  4. Дніпровський, Іван (1926). Заради Неї. ostromir.xyz. Процитовано 21 вересня 2023. 
  5. Дніпровський, Іван (1927). Долина Угрів. ostromir.xyz. Процитовано 21 вересня 2023.