Шарль Огюстен Кулон
| Шарль Огюстен Кулон | |
|---|---|
| фр. Charles-Augustin de Coulomb[1][2][3] | |
 | |
| Народився |
14 червня 1736[4][5][…] Ангулем |
| Помер |
23 серпня 1806[5][4][…] (70 років) Париж |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | фізик, інженер, офіцер, військовий інженер, військовослужбовець, солдат |
| Alma mater |
Коллеж Чотирьох Націй Королівська інженерна школа в Мезьєріd[7] |
| Галузь | електромагнетизм і Механіка ґрунтів |
| Посада | президент |
| Членство | Польська академія наук |
| Військове звання | солдат |
| Нагороди | |
 Шарль Огюстен Кулон у Вікісховищі | |
Ша́рль Оґю́стен Куло́н (фр. Charles-Augustin de Coulomb; 14 червня 1736 — 23 серпня 1806) — французький фізик, військовий інженер, винахідник основного закону електростатики — закону Кулона.
Біографія[ред. | ред. код]
Шарль де Кулон народився 14 червня 1736 р. в Ангулемі, в сім'ї чиновника. Навчався в одній з найкращих шкіл для молодих людей дворянського походження «Колежі Чотирьох Націй» (Колеж Мазаріні). У лютому 1760 р. вступає до Військово-інженерної школи в Мезьєрі, одного з найкращих вищих технічних закладів XVIII ст. Закінчив школу в 1761 р. в чині лейтенанта. Потім протягом дев'яти років Кулон служив у інженерних військах на острові Мартиніка, де будував мости, дороги, укріплення. В 1772 році повертається до Франції, де й далі працює військовим інженером у Шербурі, Безансоні та інших містах. За наукову працю щодо розрахунку архітектурних конструкцій Кулон у 1774 році був обраний членом-кореспондентом Академії наук Франції. Облаштувався в Парижі, служив інтендантом вод і фонтанів. Після початку революції в 1789 р. пішов у відставку й перебрався до невеличкого містечка Блуа.
Помер 23 серпня 1806 р. в Парижі у віці 70 років.
На честь французького вченого була названа одиниця електричного заряду — кулон (Кл), введена в практику в 1881 році.
Його ім'я занесене до списку найвидатніших інженерів і науковців Франції, розміщеного на першому поверсі Ейфелевої вежі.
У 1970 р. Міжнародний астрономічний союз надав ім'я Шарля Кулона кратеру на звороті Місяця.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
На початку 1770-х, повернувшись з Мартиніки, Кулон активно займається науковими дослідженнями. Опублікував праці по технічній механіці (статика споруд, теорія вітряних млинів, механічні аспекти кручення волокон і т. д.). Кулон сформулював закони кручення; винайшов крутильні терези, які він сам застосував для вимірювання електричних й магнітних сил взаємодії. У 1781 він описав дослідження по тертю ковзання і кочення і сформулював закон сухого тертя. У тому ж році став членом Паризької академії наук. З 1785 по 1789 р. опублікував сім книг, у яких сформулював закон взаємодії електричних зарядів і магнітних тіл (закон Кулона), а також закономірність розподілу електричних зарядів на поверхні провідника. Ввів поняття магнітного моменту і поляризації зарядів. В 1789 році у нього вийшла праця по теорії тертя ковзання (Théorie des machines simples, en ayant égard au frottement de leurs parties et à la roideur des cordages).
Після революції Академія наук неодноразово викликала вченого до Парижа брати участь у визначенні мір і ваг (ініциатива революційного уряду). Кулон був одним з перших членів Національного інституту, який замінив академію. У 1802 році призначений інспектором громадських будівель, але здоров'я, втрачене на службі, не дало змоги вченому проявити себе на цій посаді.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.britannica.com/biography/Charles-Augustin-de-Coulomb — Encyclopædia Britannica.
- ↑ https://www.universalis.fr/encyclopedie/charles-augustin-coulomb/ — Encyclopædia Universalis.
- ↑ https://www.larousse.fr/archives/grande-encyclopedie/page/3763 — Larousse Encyclopedia online.
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Timoshenko S. History of strength of materials : with a brief account of the history of theory of elasticity and theory of structures — SPGI, 1953. — 454 p. — ISBN 978-0-486-61187-7
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Огюстен Кулон |
- C. A. Coulomb Théorie des machines simples (1821)
- C. A. Coulomb. Mémoires In Collection de mémoires relatifs à la physique, tome I (1884)
- Stephen Timoshenko, History of Strength of Materials (1956)
- Sylvie Provost (1995). Charles Coulomb. La précision de l'ingénieur. in Aventures scientifiques. Savants en Poitou-Charentes du XVIe au XXe siècle (DHOMBRES J., dir.), Les éditions de l'Actualité Poitou-Charentes (Poitiers) : 72-85.
- Филонович С. Р. Шарль Кулон. — М.: Просвещение, 1988.
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про французького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |