Шелухін Сергій Павлович

Шелухін Сергій Павлович
1-й Міністр судових справ Української Центральної Ради
Час на посаді:
лютий 1918 — квітень 1918
Попередник	Садовський Валентин Васильович
Наступник	посада ліквідована
Народився	6 жовтня 1864 Деньги, Полтавська губернія нині Черкаська область
Помер	25 грудня 1938 Прага
Національність	українець
Професія	політик, письменник, громадський діяч

Сергій Павлович Шелухін (*6 жовтня 1864 — †25 грудня 1938) — правознавець, громадський і політичний діяч, письменник (писав вірші під псевдонімом С. Павленко).

Біографія

Народився С.Шелухін в селі Деньги (Денеги) Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині Черкаська область) в родині дворян.

Навчався на юридичному факультеті Володимирського (Київського) університету. Був студентом професора Володимира Антоновича. Під час навчання в університеті Сергій був активним учасником національного відродження, членом “української громади”, захищав ідеали незалежної соборної України.

Після закінчення університету, працював у судових установах Єлисаветграда, Кам’янця-Подільського, Кишенева, займав посади слідчого судді, згодом – прокурора, почесного судді та члена окружного суду в Одесі.

Активний в українському русі, починаючи з 1905 року: голова Революційного комітету в Одесі (1917), діяч УПСФ, член Української Центральної Ради, генеральний суддя УНР, міністр судових справ в уряді Всеволода Голубовича (лютий-квітень 1918).

В період гетьманату — член Державного Сенату та голова делегації на переговорах з РРФСР.

За Директорії — виконуючий обов'язки міністра юстиції в уряді Володимира Чехівського (1919), член української делегації на мирній конференції в Парижі (1919).

З 1921 жив у Чехо-Словаччині; професор карного права УВУ й Українського Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова у Празі (1924 — 25), член Українського Історично-Філологічного Товариства; голова Українського Комітету у Чехо-Словаччині (Прага) та Українського Правничого Товариства в Чехії.

Помер у Празі.

Творчість

Праці з історії українського права, головним чином розвідки про «Руську Правду» (1929),

• «Закупи з „Руської Правди“»,
• «Історикоправні підстави української державности» (1929);
• «Варшавський договір між поляками і Петлюрою» (1926),
• «L'Ukraine, la Pologne et la Russie et le droit de la libre disposition des peuples» (1919);

На історичні теми:

• «Звідкіля походить Русь — теорія кельтського походження Київ. Руси» (1929),
• «Україна — назва нашої землі з найдавніших часів» (1936),
• «Нім. колонізація на Україні» (1938) тощо.

Співробітник «Зорі» (з 1886), «Української Хати» (1909—1914), «ЛНВ», «Украинской Жизни», «Дзвонів» (з 1931) тощо.

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.

Посилання

• Shelukhyn, Serhi, 1864-1938 — книги С. Шелухіна в Інтернет-архіві