1100
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 1100 MC |
| Ab urbe condita | 1853 |
| Ассирійський | 5850 |
| Бенгальський | 507 |
| Берберський | 2050 |
| Бірманський | 462 |
| Буддистський | 1644 |
| Візантійський | 6608–6609 |
| Вірменський | 549 ԹՎ ՇԽԹ |
| Голоценовий | 11100 |
| Ера Селевкідів | 1411/1412 AG |
| Ефіопський | 1092–1093 |
| Єврейський | 4860–4861 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1156–1157 |
| - Шака самват | 1021–1022 |
| - Калі Юґа | 4200–4201 |
| Іранський | 478–479 |
| Ісламський | 493–494 |
| Китайський | 己卯年 (земляний кролик) 3797 або 3590 — до — 庚辰年 (металевий дракон) 3798 або 3591 |
| Коптський | 816–817 |
| Корейський | 3433 |
| Тайванський | 812 до РК 民前812年 |
| Тайський сонячний | 1642–1643 |
| Юліанський | 1100 MC |
| Яванський | 1005–1006 |
| Японський | Kōwa 2 (康和２年) |
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
Геополітична ситуація[ред. | ред. код]
Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є імператором Священної Римської імперії, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова захопили Альморавіди. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Королем Англії став Генріх I Боклерк, Магнус III Босоніг є королем Норвегії, а Ерік I — королем Данії.
У Київській Русі княжить Святополк Ізяславич, а у Польщі Владислав I Герман. На чолі королівства Угорщина стоїть Коломан I.
На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, Едеське графство.Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події[ред. | ред. код]
- На Витечівському з'їзді князі Київської Русі уклали між собою мир і домовилися про спільні дії проти половців. У Давида Ігоровича, винуватця порушення попереднього миру, забрали Володимир-Волинське князівство, але дали йому кілька міст і грошову компенсацію.
- В Іпатіївському літописі вперше згадано місто Острог, як одне з міст, отриманих Давидом Ігоровичем.
- Італійські міста Венеція, Піза та Генуя, чий флот допомагав хрестоносцям транспортом і підтримкою, отримали значні привілеї в Єрусалимському королівстві.
- Даїмберт Пізанський став латинським патріархом Єрусалима.
- Хрестоносці почали готуватися до походу на Триполі.
- Боемунд Тарентський потрапив у полон до данішмендів. Управління Антіохійським князівством узяв у свої руки його син Танкред Тарентський.
- Після смерті Годфріда Бульйонського королем Єрусалимського королівства обрано його брата Балдуїна.
- Англійський король Вільгельм II Рудий загинув на полюванні від пострілу з лука в груди. Новим королем Англії став Генріх I Боклерк.
- Після смерті антипапи Климента III прихильники імператора Священної Римської імперії Генріха IV обрали нового антипапу Теодоріха.
- Населення Китаю за оцінками становило 100 млн.
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
- 2 серпня — На полюванні пострілом з лука вбито 44-річного Вільгельма II, короля Англії з 1087 року, сина Вільгельма I Завойовника.