13 липня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

← липень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
		1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28	29	30	31
2009 рік

13 липня

Цей день в історії:

12 липня—13 липня—14 липня

Зміст 1 Свята 2 Іменини 3 Події 4 Народились 5 Померли

[ред.] Свята

• Росія, День працівників пошти.
• Японія, свято Бон (день поміновенія покійних) (до 16 липня).
• День Комітету національної безпеки Казахстану.
• Свято Дев'ятнадцятого Дня — Калімат.
• Італія, Фестиваль Сан-Фермін (з 7 по 14 липня).
• США, штат Теннесі День Натана Форреста.

[ред.] Іменини

• православні: Андрій, Іван, Петро, Пилип
• католицькі: Ернест, Якуб

[ред.] Події

• 1260 — відбулася в Битві при Дурбе. Армія Тевтонського Ордена потерпіла найсильніше поразок в XIII столітті (150 лицарів загинули) від військ жямайтів.
• 1728 — Російський мореплавець Вітус Берінг відправився в плавання з Камчатки на північ для відкриття протоки між Америкою і Росією.
• 1772 — Англійський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії кругосвітнє плавання із заходу на схід.
• 1789 — За друк книги «Подорож з Петербургу до Москви» арештований і поміщений в Петропавловськую фортецю О. М. Радіщев.
• 1830 — Заснований Московський технічний університет.
• 1837 — Королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який став основною резиденцією королів Великобританії.
• 1839 — Грошова реформа в Росії, здійснена міністром фінансів Є. Ф. Канкріним: введення розрахунку на срібло шляхом девальвації.
• 1841 — Укладення конвенції між Росією, Англією, Францією, Пруссією і Туреччиною про заборону військовим суднам іноземних держав входити в протоки Босфор і Дарданелли.
• 1870 — Князь Отто фон Бісмарк, розіславши з Емса по дворах Європи телеграму з складеним ним в принизливому для Франції дусі комюніке про минулі в цьому німецькому містечку переговори прусського короля Вільгельма I з французьким посланцем Вінсентом Бенедетті, здійснив свою знамениту і підступну провокацію, що увійшла до історії як «Емська депеша». Через 6 днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій вже в січні 1871 року зазнала поразки.
• 1882 — У Москві і Петербурге відкриті перші в Росії телефонні станції.
• 1882 — В Ризі відкрита телефонна мережа (53 апарати).
• 1885 — В Амстердамі відкритий Голландський Національний музей.
• 1897 — Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо.
• 1908 — У Лондоні відкрилися IV Олімпійські ігри. У них вперше взяли участь жінки.
• 1920 — Створене товариство Червоного Хреста України.
• 1923 — Англійський парламент схвалив внесений леді Астор закон, що забороняв продаж алкоголю особам молодше 18 років.
• 1925 — Завершений переліт шести радянських літаків по маршруту Москва — Улан-Батор — Пекін, старт якому був даний 10 червня.
• 1930 — Початок першого чемпіонату світу по футболу в Уругваї.
• 1938 — Перший телетеатр відкрився в Бостоні. За 25 центів 200 глядачів могли протягом 45 хвилин спостерігати за шоу з піснями і танцями. Само уявлення йшло поверхом вище і передавалося вниз за допомогою телебачення.
• 1939 — Сінатра Френк записав свою першу платівку з піснею «From the Bottom of My Heart».
• 1944 — Війська 3-го Білоруського фронту звільнили Вільнюс від німецьких військ.
• 1944 — Війська 1-го Українського фронту перейшли в настання на рава-руському і львівському напрвленіях. Почало Львівсько-Сандомирської операції.
• 1947 — У Парижі міністри закордонних справ європейських країн погодилися прийняти план відновлення Европи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом. Від участі в конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія, але пропозиція їм приєднатися до плану пізніше залишалася в силі.
• 1949 — Папа римський Пій XII оголосив, що будь-який католик, свідомо і що добровільно вступив в ряди компартії або іншим чином підтримує її, буде відлучений від церкви.
• 1951 — В Лондоні закладкою першого каменя королевою Єлизаветою II почалося будівництво будівлі Національного театру.
• 1955 — В СРСР вийшов перший номер журналу «Іноземна література». Його попередник в довоєнні роки виходив під назвою «Інтернаціональна література».
• 1956 — Закладений наріжний камінь «Кармеліта», першого на Близькому Сході метрополітену, розташованого в місті Хайфа Ізраїль.
• 1962 — Кіровський завод випустив перший колісний трактор К-700 «Кіровець».
• 1964 — Китай звинуватив Хрущова у капіталістичних методах керування країною.
• 1966 — На екрани США вийшов фільм «Як вкрасти мільйон» з Одрі Гепберн і Пітером О'тулом в головних ролях.
• 1967 — На екрани вийшов фільм Кіри Муратової «Короткі зустрічі», у якому грали Ніна Русланова Володимир Висоцький Кіра Муратова.
• 1973 — Виходить перший альбом гурту «Queen».
• 1985
  • В Лондоні і Філадельфії одночасно пройшли концерти «Live Aid» що в допомогу голодує в Африці. Організатором заходу був лідер групи «Boomtown Rats» Боб Гелдоф, який зумів привернути для участі таких зірок, як Мік Джаґґер Мадонна Тіна Тернер, Пол Маккартні, Девід Боуї Боб Ділан. По телебаченню уявлення дивилися більше півтора мільярдів глядачів в 160 країнах. СРСР виявився чи не єдиною країною, що відмовилася від показу концерту;
  • На змаганнях в Парижі Сергій Бубка вперше подолав в стибках з шестом висоту 6 метрів.
• 1990 — На піку Леніна (Памір) в результаті землетрусу лавиною був накритий табір міжнародної групи альпіністів. 43 людини опинилися похоронені лавиною.
• 1993 — У бою на 12-ій заставі Московського погранотряда (Таджикистан) загинуло 25 російських прикордонників.

[ред.] Народились

Дивись також Категорія:Народились 13 липня

• 100 до н. е. — Гай Юлій Цезар, давньоримський політичний, державний та військовий діяч (†44 до н. е.).
• 40 — Агрікола Гней Юлій, римський воєначальник і політик.
• 1527 — Ді Джон, англійський математик і географ, королівський астролог, перший перекладач англійською мовою Евклідової «Геометрії» (†1609).
• 1590 — Климент X (у миру Еміліо Бонавентура Альтьєрі), Папа римський (1670—1676; †1676).
• 1608 — Фердинанд III, імператор Священної римської імперії (із 1625 — король Угорщини, з 1627 — Чехії; †1657).
• 1773 — Ваккенродер Вільгельм Генріх, німецький письменник (†1798).
• 1808 — Мак-Магон Патріс де, президент Франції у 1873—1879, маршал, герцог, який придушив Паризьку комуну.
• 1813 — Феофіл ван Гансен, австрійський архітектор данського походження, відомий своїми неокласичними проектами у Відні та Афінах
• 1826 — Каніццаро Станіслао, італійський учений, засновник сучасної хімії, розмежував поняття «атом» і «молекула» (†1910).
• 1841 — Вагнер Отто, австрійський архітектор, майстер стилю модерн, основоположник сучасної європейської архітектури (†1918).
• 1851 — Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович, російський письменник, народник-терорист (†1895).
• 1858 — Вількицький Андрій Іполитович, гідрограф-геодезист, полярний дослідник, генерал-лейтенант корпусу флотських штурманів, начальник Головного управління гідрографії (†1913).
• 1862 — Гудев Петро, болгарський політик.
• 1862 — Рубакін Микола Олександрович, просвітитель, учений, письменник, бібліограф, енциклопедист («Серед книг»; (†1946).
• 1869 — Винограду Сергій Арсенійович, художник (†1938).
• 1889 — Ульріх Василь, голова Воєнної колегії Верховного суду СРСР у 1926—1948, генерал-полковник юстиції, один із головних організаторів сталінських репресій (підпис Ульріха стоїть на смертних вироках десяткам тисяч людей).
• 1894 — Бабель Ісаак Еммануїлович, письменник, політпрацівник Червоної армії й ЧК, автор циклів оповідань «Конармія», «Одеські оповідання») (†1940).
• 1910 — Непорожній Петро Степанович, радянський і український діяч і вчений, міністр енергетики СРСР з 1962 по 1985, організатор будівництва багатьох ГЕС, у тому числі Братської, а також АЕС, у тому числі Рівненської і Запорізької (†1999).
• 1912 — Фрідман Мілтон, американський економіст (†2006).
• 1918 — Аскарі Альберто, італійський гонщик Формули-1, чемпіон світу у «Формулі-1» 1952 і 1953 (†1955).
• 1919 — Филипов Гриша, болгарський политик.
• 1920 — Адамов Аркадій Григорович, письменник, автор міліційних детективів (""Справа «строкатих», «Петля», «Інспектор Лосєв»; †1991).
• 1922 — Виноградова Марія Сергіївна, кіноактриса (†1995).
• 1923 — Пуговкін Михайло Іванович, російський і радянський кіноактор («Весілля в Малинівці», «Спортлото-82», «Іван Васильович змінює професію»).
• 1925 — Новиков Борис Кузьмич, актор театру і кіно (фільми «Тихий Дон», «Ад'ютант його превосходительства»), «голос» листоноші Пєчкіна (†1997).
• 1925 — Сергієнко Раїса Михайлівна, українська співачка (лірико-драматичне сопрано; †1987).
• 1928 — Пікуль Валентин Савич, автор популярних історичних романів («Пером і шпагою», «Битва залізних канцлерів», «Фаворит»; †1990).
• 1932 — Берковський Віктор Семенович, російський учений, композитор, бард (†2005).
• 1932 — Фоменко Петро, російський режисер театру й кіно, народний артист Росії, педагог, засновник та художній керівник московського театру «Майстерня Петра Фоменка» (зняв фільм «На все життя, що залишилося»).
• 1933 — Канерштейн Олександр Михайлович, композитор, педагог, піаніст (†2005).
• 1934 — Єлісєєв Олексій Станіславович, радянський космонавт.
• 1934 — Шойінка Воле, нігерійський письменник, лауреат Нобелівської премії 1986 року «за створення театру величезної культурної перспективи і поезії».
• 1938 — Скорик Мирослав Михайлович, український композитор і музикознавець.
• 1939 — Мовчан Павло Михайлович, український письменник, народний депутат України.
• 1940 — Сокульський Іван Григорович — український поет, правозахисник, громадський діяч, член Української гельсінкської групи з 1979, один із засновників НРУ та УРП на Дніпропетровщині (†1992).
• 1940 — Стюарт Патрик, американський актор.
• 1941 — Кульчицький Ігор Євстахійович, радянський футболіст.
• 1941 — Перрен Жак (справжнє прізвище Сімоне), французький актор, режисер, кінопродюсер («Слідчий», «Тінь»).
• 1942 — Форд Гаррісон, американський актор («Зоряні війни», «Індіана Джонс», «Літак президента», «Втікач»).
• 1944 — Рубик Ерне, угорський винахідник; найвідоміший винахід — кубик Рубика.
• 1946 — Чіх Мартін, американський кіноактор.
• 1951 — Пекарчик Марек, польський рок-вокаліст, лідер гурту «TSA».
• 1954 — Решетняк Олександр Миколайович, заступник генерального директора Українського національного інформаційного агентства — УКРІНФОРМ.
• 1956 — Мендоза Марк, бас-гітарист американського гурту «Twisted Sister».
• 1957 — Бутсен Тьєррі, бельгійський автогонщик, пілот Формули-1.
• 1957 — Кроу Кемерон, американський кінорежисер («Джері Магуайр»).
• 1957 — Кроув Камерон, американський кіноежисер.
• 1963 — Козаченко Вадим Геннадійович, співак.
• 1967 — Бенассі Бені, італійський діджей.
• 1969 — Бузина Олесь, український письменник, журналіст, телеведучий.
• 1974 — Труллі Ярно, італійський автогонщик, пілот Формули-1.
• 1977 — Яценко Антон Володимирович, народний депутат України 6-го скликання.
• 1983 — Лю Хіан, китайський легкоатлет.

[ред.] Померли

Дивись також Категорія:Померли 13 липня

• 939 —Лев VII, 127. папа Римський (3 січня 936 — 13 липня 939).
• 982 — Ландульф IV, князь Беневентський і князь Капуанський
• 1024 — Генрі II Святий, німецький цісар (*973).
• 1583 — Жерар Балтазар, французький католик.
• 1645 — Романов Михайло Федорович, перший російський цар з династії Романових.
• 1762 — Бредлі Джеймс, англійський астроном (*1693).
• 1793 — Марат Жан Поль, один з лідерів Французькій революції, був убитий Шарлотой Корде (*1743).
• 1854 — Аббас-паша, віце-король єгипетський, внук Мегемеда-Алі.
• 1868 — Тишкевич Костянтин, білоруський археолог (*1806).
• 1896 — Кекуле Фрідріх Август, німецький хімік (*1829).
• 1912 — Руше Марк-Емил, швейцарський політик.
• 1921 — Ліппман Габріель, французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1908 року за розробку методу кольорової фотографії, заснованого на інтерференції світла; отримав першу кольорову фотографію сонячного спектру (*1845).
• 1923 — Хамерік Асгер, данський композитор, диригент (*1843).
• 1924 — Кідстон Роберт, англійський палеоботанік (*1852).
• 1924 — Маршалл Альфред, англійський економіст (*1842).
• 1927 — Жиркевич Олександр Володимирович, російський письменник, колекціонер, громадський діяч.
• 1929 — Арабажин Костянтин Іванович, російський і український літературознавець, журналіст, письменник (*1866).
• 1931 — Арциховський Володимир Мартинович, російський радянський ботанік, фізіолог рослин (*1876).
• 1937 — Бойчук Михайло Львович, український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів» (*1882).
• 1937 — Сеґундо Компей, кубинський фольк-музикант, член «Buena Vista Social Club» (*1907).
• 1944 — Булгаков Сергій Миколайович, філософ, богослов, публіцист («Філософія господарства», «Філософія імені»; *1871).
• 1945 — Назимова Алла Олександрівна (справжнє ім'я Аделаїда Левентон), американська актриса і продюсер російського походження, близька подруга Рудольфо Валентино (Rodolfo Alfonso Raffaello Piero Filiberto Guglielmi di Valentina d'antoguolla) (*1879).
• 1951 — Шенберг Арнольд, австрійський композитор, модерніст («Що уцілів з Варшави»; *1874).
• 1954 — Кало Фріда, мексиканська художниця (*1901).
• 1956 — Захаров Володимир Григорович, композитор, народний артист СРСР (*1901).
• 1956 — Левицький Володимир Йосипович, український математик, доктор філософії (*1872).
• 1974 — Блекетт Патрік Мейнард Стюарт, англійський фізик (* 1897).
• 2004 — Прохоров Тимофій Васильович («Батечко Тимофій»), російський відлюдник в Мюнхені, «олімпійський еремит».
• 2005 — Кисимов Асен, болгарський актор.
• 2008 — Геремек Броніслав, польський історик і політик (*1932).