17-а армія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
17-а армія
17. Armee
Bundesarchiv Bild 146-1970-033-04, Russland, Kaukasus, Gebirgsjäger.jpg
Підрозділи Вермахту в боях за Кавказ
На службі 20 грудня 19409 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Вид ЗС Heer Сухопутні війська
Рід військ Wehrmacht Вермахт
Командування Група армій «B»
Група армій «A»
Група армій «Південь»
Група армій «Південна Україна»
Група армій «Північна Україна»
Група армій «Центр»
Чисельність польова армія
Війни/битви Друга світова війна

Східний фронт

Командири
Визначні
командири
генерал-полковник Герман Гот
генерал-полковник Ервін Йенеке
Польові армії
Третій Рейх
16 А Heer - decal for helmet 1942.svg
17-а армія
18 А

17-а а́рмія (нім. 17. Armee) — польова армія Вермахту в роки Другої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

Перше формування[ред.ред. код]

17-а польова армія (17. Armee) була сформована 20 грудня 1940 року на базі 2-го корпусного округу (нім. Wehrkreis II). До початку кампанії проти СРСР з'єднання армії виконували охоронні функції на східному кордоні.

22 червня 1941 року частини армії перейшли в наступ у складі групи армій «Південь» (нім. Heeresgruppe Süd). Вони наступали у складі ударного угрупування через Львів, Тернопіль, вели бої на укріплених рубежах в Західній Україні. Наступаючи через Проскурів і Вінницю з'єднання армії оточили і знищили в районі Умані угрупування Червоної Армії, вийшли до Дніпра, форсували його і захопили великі плацдарми на лівому березі, Полтаву і Дніпропетровськ. В ході подальшого наступу частини армії просунулися на схід до річки Сіверський Донець, зайняли оборону в районі Донбасу, де і вели бої до середини 1942 роки.

11 липня 1942 року частини армії перейшли в наступ в районі нижньої течії Дона, форсували його, захопили Ростов-на-Дону, вели наступальні бої на території Кубані, західній частині Північного Кавказу, частково захопили Новоросійськ, проте повністю виконати поставлених завдань не удалося. У серпні й вересні 1942 року армія також носила найменування армійської групи Руоффа (нім. Armeegruppe Ruoff).

З 1 січня 1943 року з'єднання армії почали відступати із зайнятих раніше позицій, залишили територію Кубані, були витиснені на Таманський півострів, звідки на початку жовтня 1943 року була закінчена їх евакуація до Криму. Тут частини армії потерпіли поразку весною 1944 роки і їх залишки 12 травня 1944 роки були остаточно знищені. Штаб армії був евакуйований і до 25 липня 1944 року знаходився в резерві групи армій «Південна Україна» (нім. Heeresgruppe Sϋdukraine).

26 липня 1944 року з'єднання армії був введені проти військ 1-го Українського фронту, що наступали, проте стримати їх не змогли і відступили в південні райони Польщі і східні області Чехословаччини. Тут вони тримали оборону до 15 січня 1945 року. З цього дня почався практично безупинний відступ армії в західному напрямі, оборонні бої в Західній Галичині, Верхній Сілезії, в районі Бреслау.

Капітулювала армія 9 травня 1945 року.

Командування[ред.ред. код]

Командувачі:[ред.ред. код]

Нагороджені армії[ред.ред. код]

Нагороджені дивізії[1]
DeutschesKreuzinGold.jpg Кавалери Золотого Німецького Хреста 3
Deutsches Kreuz in Silber.jpg Кавалери Срібного Німецького Хреста 6
RK EK mit ol sw-2.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами 1
(№ 135 генерал піхоти Фрідріх Шульц — 26.02.1945)
RK EK-2.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 1
(№ ? генерал піхоти Карл-Хайнрих фон Штюльпнагель — 21.08.1941)
Orde van Michael de Dappere met Zwaarden.jpg Кавалери ордену Михая Хороброго ІІ ступеня (Румунія) 1
(Nr. 3316 генерал інженерних військ Ервін Йенеке — 23.12.1943)
Orde van Michael de Dappere met Zwaarden.jpg Кавалери ордену Михая Хороброго ІІІ ступеня (Румунія) 5

Нагороджені формувань армії[ред.ред. код]

Нагороджені дивізії[2]
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
DeutschesKreuzinGold.jpg Кавалери Золотого Німецького Хреста 4
RK EK-2.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 1
Ehrenblattspange Heer.jpg Кавалери Почесної Відзнаки Сухопутних військ
«Почесна пряжка на орденську стрічку для Сухопутних військ»
1

Склад армії[ред.ред. код]

З'єднання 17-ої армії[3]
Постійні
з 1940
  • 550-а комендатура тилу (Korück 550);
  • 591-е армійське управлення постачань (Kommandeur der Armee-Nachschubtruppen 591);
  • 596-й армійський полк зв'язку (Armee-Nachrichten-Regiment 596);
  • 304-е головне артилерійське командування (Höheres Arko 304).
Непостійні
15 січня 1941:
7 серпня 1941
11 травня 1942
1 грудня 1942
1 червня 1943
3 грудня 1943
15 квітня 1944
26 листопада 1944
7 травня 1945


Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Tessin, Georg Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS 1939 — 1945, Volume 3, Biblio Verlag, 1974, ISBN 3-7648-0942-6.
  • Hellmuth G. Dahms: Die Geschichte des Zweiten Weltkriegs, München/Berlin 1983. ISBN 3-7766-1291-6 (нем.)
  • Peter Schmitz, Klaus-Jürgen Thies: Die Truppenkennzeichen der Verbände und Einheiten der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS und ihre Einsätze im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Band 1: Das Heer, Osnabrück 1987. ISBN 3-7648-1498-5 (нем.)
  • Peter Young: Der große Atlas zum Zweiten Weltkrieg, München 1974. ISBN 3-517-00473-1 (нем.)

Примітки[ред.ред. код]