1 грудня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

30 листопада — 2 грудня — Список всіх днів
Січень, Лютий, Березень, Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень

1 грудня

Цей день в історії:

30 листопада—1 грудня—2 грудня

[ред.] Події

1783 — перший політ людини на повітряній кулі, наповненій воднем. Це здійснив у Парижі французький фізик Жак Александр Сезар Шарль. Під час двогодинного польоту в гондолі кулі разом з Шарлем знаходився його напарник Робер.
1822 — у Відні відбувся музичний дебют 11-річного Ференца Ліста, майбутнього угорського композитора (1811—1886).
1835 — побачила світ перша книга казок видатного датського письменника-казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
1863 — на 5-му засіданні представників перших футбольних команд Англії прийнято рішення заборонити футболістам бігати полем з м'ячем у руках.
1878 — у Білому Домі (Вашингтон) встановлено перший телефон.
1887 — на сторінках повісті англійського письменника Артура Конан-Дойля «Етюд у багряних тонах» вперше з'явився популярний літературний персонаж — приватний детектив Шерлок Холмс.
1891 — американець Джеймс Нейсміт вигадав баскетбол.
1903 — з'явився перший вестерн — The Great Train Robbery.
1913 — на заводах Форда (США) ввели безперервну складальну лінію (конвеєр), з якого через кожні 2 години 38 хвилин став сходити автомобіль.
1913 — відкрито метрополітен у Буенос-Айресі (Аргентина).
1918 — проголошено створення Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославія).
1918 — приєднанням Трансильванії до Румунії завершився процес утворення єдиної румунської національної держави.
1921 — відбувся перший політ дирижаблю, наповненого гелієм (С-7 фірми «Гуд'їр»).
1929 — Едвін С. Лоу вигадав гру в бінго.
1934 — в Ленінграді (нині — Санкт-Петербург) комуніст Ніколаєв застрелив лідера місцевої комуністичної організації Сергія Кірова. Обставини злочину досі залишаються нез'ясованими, але Сталін використав його для організації в СРСР «великого террору» (тільки в Україні в грудні 1934 року розстріляли 28 осіб, в тому числі відомих письменників).
1944 — наказ Наркому внутрішніх справ СРСР про створення в його складі Головного управління по боротьбі з бандитизмом, одним із завдань якого була боротьба з «націоналістичним підпіллям» в Західній Україні та Прибалтиці.
1955 — початок руху проти расової сегрегації в США. В місті Монтґомері негритянка Роза Паркс відмовилась поступитися місцем білому чоловіку в автобусі, за що була заарештована поліцією. Внаслідок масових акцій протесту Верховний Суд США через рік скасував закон про сегрегацію в міському транспорті, і через 381 день Роза Паркс була серед перших темношкірих, хто проїхався міським автобусом. Це перша перемога Мартiна Лютера Кінга і його руху за ненасильнецьке відстоювання громадянських прав.
1956 — початок кубинської революції: Фідель Кастро із своїми прибічниками таємно повернувся з еміграції на Кубу на борті яхти «Ґранма».
1958 — французьку колонію Убанґі-Шарі проголосили Центральноафриканською Республікою.
1959 — 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Великобританія, Чілі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, ПАР, СРСР і США) підписали у Вашингтоні договір про мирне наукове використання Антарктиди.
1981 — на Чорнобильській АЕС став до ладу 3-й енергоблок потужністю 1 млн кВт.
1988 — у Пакистані Беназір Бхутто стала першою жінкою прем'єр-міністром у мусульманській країні.
1989 — зустріч у Ватикані Папи Івана Павла ІІ з керівником СРСР Михайлом Горбачовим започаткувала офіційну легалізацію Української Греко-Католицької Церкви.
1990 — у Києві розпочався установчий з'їзд Партії демократичного відродження України (згодом на її базі виникла Народно-демократична партія, а частина членів приєдналися до ПРП).
1990 — під дном Ла-Маншу зустрілися британські та французькі будівельники, які з двох кінців прокладали перший в історії підземний тунель через цю протоку між Британією та Францією.
1991 — більше 90 % відсотків з 32-х мільйонів громадян України, що 1 грудня 1991 року взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилось за незалежність своєї країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61 % виборців. Демократична опозиція колишньому чільному функціонеру Компартії не змогла виробити єдиної виборчої стратегії, і найбільш реальний суперник Кравчука лідер Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл отримав підтримку 7,4 мільйонів виборців (23,3 %). 5 грудня на урочистому засіданні Верховної ради Леонід Кравчук склав присягу народові України. Цього ж дня Головою Верховної ради обрано Івана Плюща.
1994 — Андрій Шевченко у матчі проти дніпропетровського «Дніпра» забив свій перший гол в складі київського «Динамо».

[ред.] Народились

Див. також: Категорія:Народились 1 грудня

1595 — (за однією з гіпотез) Богдан Зіновій Хмельницький, гетьман України.
1717 — Григорій Кониський, український письменник та церковний діяч.
1743 — Мартін Клапрот, німецький хімік, першовідкривач хімічних елементів урану та цирконію.
1761 — Марі Тюссо, француженка, що створила знаменитий Музей воскових фігур у Лондоні.
1792 — Микола Лобачевський, російський математик, один із батьків неевклідової геометрії.
1864 — Карстен Борхгревінк, норвезький мореплавець, в 1895 році першим в історії висадився на берег Антарктиди і організував там перше зимування.
1886 — Рекс Стаут, американський письменник, автор популярних детективних романів.
1896 — Георгій Жуков, радянський полководець, чотири рази Герой Радянського Союзу.
1909 — Анатолій Кос-Анатольський, український композитор.
1913 — Платон Воронько, український поет.
1918 — Платон Майборода, український композитор, автор пісень («Білі каштани», «Пісня про рушник»), музики до кінофільмів.
1930 — Роман Федорів, український письменник.
1933 — Джеймс Вульфенсон, американський фінансист, глава Світового банку до травня 2005 р.
1935 — Вуді Аллен (Аллан Стюарт Кьоніґсберґ), американський актор, кінорежисер і сценарист, володар трьох «Оскарів» (за фільми «Любов і смерть», «Манхеттен», «Інша жінка»).
1937 — Вайра Вікі-Фрейберґа, президент Латвії (з 1999 року).
1946 — Ґілберт О'Саллівен, популярний ірландський поп-співак.