2-а армія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2-а армія
2. Armee
Coat of Arms of the 2nd GE Army II World War.svg
Емблема німецької 2-ї армії
На службі 26 серпня 1939  — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Збройні сили Balkenkreuz.svg Вермахт
Вид Heer - decal for helmet 1942.svg Heer
Структура командування Група армій «A»
Група армій «C»
Група армій «Центр»
Група армій «Південь»
Група армій «B»
Група армій «Вісла»
Чисельність польова армія
Війни/битви Перша світова війна
Друга світова війна
Командири
Визначні
командири
генерал-полковник М.фон Вейхс
генерал-полковник Г.фон Зальмут
генерал-полковник В.Вайс
Польові армії
Третій Рейх
1 А Heer - decal for helmet 1942.svg
2-а армія
3 А
Не варто плутати з 2-ю німецькою армією часів Першої світової війни

2-а а́рмія (нім. 2. Armee) — польова армія Вермахту в роки Першої та Другої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

Перше формування (І світова війна)[ред.ред. код]

Докладніше у статті 2-а армія (Німеччина)

Друге формування (ІІ світова війна)[ред.ред. код]

2-а польова армія (2. Armee) була сформована 26 серпня 1939 року як командування 1-ої групи армій (нім. Heeresgruppe 1). Під такою назвою вона почала кампанію в Польщі, а 2 вересня 1939 року її було перейменовано в групу армій «Північ» (нім. Heeresgruppe Nord).

Знов 2-а армія була сформована 20 жовтня 1939 року шляхом перейменування 8-го армійського командування (нім. 8. Armee) при передислокації з Польщі на західний кордон. З 10 травня 1940 по 25 червня 1940 приймала активну участь у Французької кампанії. Пізніше до 2 липня 1940 входила до складу окупаційних сил у Франції, після чого повернулась до Німеччини.

Навесні 1941 року 2-у армію було перекинуто на Балкани.

У ході кампанії, що почалася, з'єднання армії з 28 березня по 18 квітня 1941 брали участь в боях на території Югославії, в захваті Загреба (Аграма), Бєлграда і Сараєво. Після закінчення бойових дій частини 2-ої армії виконували охоронні функції на захопленій території, а в середині червня були перекинуті до складу резерв групи армій «Центр» (нім. Heeresgruppe Mitte).

З 2 липня 1941 року з'єднання 2-ої польової армії вступили в бойові дії на території СРСР. Вони брали участь в боях в районі Слоніма, а після відступу Червоної Армії з цього району були перекинуті під Могильов, де брали участь в знищенні оточених радянських військ. Надалі частини 2-ої армії брали участь у переслідуванні відступаючих частин Червоної Армії в районі Гомеля. Зважаючи на ситуацію, що складалася в районі Києва, з'єднання 2-ої армії були повернені на південний схід і брали участь у боях за Чернігів, надання допомоги військам групи армій «Південь» (нім. Heeresgruppe Süd) в захваті Києва. Після короткої перерви в боях частини 2-ої польової армії брали участь в наступі в районі Брянська, оточенні військ Брянського фронту, в боях на південний схід від Орла і на схід від Курська, забезпечуючи правий фланг 2-ої танкової групи (нім. Panzergruppe 2).

У ході важких боїв німецькі частини були зупинені військами Південно-Західного фронту в районі міст Тім, Єлець і Єфремов.

У ході контрнаступу Червоної Армії, що почався зимою 1941-42 років, частини 2-ої польової армії вимушені були відступити, проте Орел і Курськ залишилися в руках німецьких військ. У лютому 1942 року 2-а армія була передана до групи армій «Південь».

У червні 1942 року вона брала участь в наступі на Вороніж, в боях за нього і частковому його захваті. Надалі частини 2-ої армії зайняли оборонні позиції на Доні, які утримували до початку наступу Червоної Армії під Воронежем. В ході даного наступу німецькі війська частково захопили місто, після чого перейшли до оборони на Верхньому Доні.

З листопада 1942 року з'єднання 2-ої армії оборонялися на раніше зайнятих позиціях. В ході наступу Червоної Армії, що почалося, в середині січня 1943 року на захід від Воронежу німецькі війська були розбиті, багато хто з них був оточений і знищений, а ті, що залишилися відкинуті на захід.

У березні 1943 року управління 2-ої польової армії перепідпорядкувало групі армій «Центр». Після стабілізації фронту дивізії армії виявилися на західному фасі Курського виступу. В результаті поразки німецьких військ на Курській дузі частини 2-ої армії вимушені були почати відступ до річки Десна. Проте тут вони залишалися недовго і відступили на правий берег Дніпра в районі Речиці. Але і в цьому районі вони були знов розбиті і відступили за Прип'ять. Тут 2-ій польовій армії на досить довгий період удалося зміцнитися своїм лівим флангом, тоді як правий під ударами Червоної Армії був відтіснений і фронт всієї армії фактично був повернений в напрямі на південь.

До середини червня 1944 року з'єднання армії займалися зміцненням своїх позицій. У ході Білоруської операції Червоної армії була розгромлена група армій «Центр», а 2-а армія, що знаходилась на її правому фланзі, залишилася єдиною більш-менш боєздатною.

У цей період вона тимчасово позначалася як армійська група «Вейхс» (нім. Armeegruppe Weichs). Нею була зайнята центральна ділянка оборони, але тут вона зазнала поразки, була відкинута з Білорусі на територію Польщі та Східної Пруссії.

Подальший відступ 2-ої армії продовжився за Західний Буг, в район річок Нарев, де вона вела бої до січня 1945 року. В ході наступу Червоної Армії з'єднання армії, що почалося в цей час, були відкинуті до Померанію. Надалі вони були притиснуті до побережжя Балтійського моря, залишили Гданськ і Гдиню.

7 квітня 1945 року армія була перейменована в армію «Східна Пруссія» (нім. Armee Ostpreußen).

Командування[ред.ред. код]

Командувачі:[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]