2-а армія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2-а армія
2. Armee
Coat of Arms of the 2nd GE Army II World War.svg
Емблема німецької 2-ї армії
На службі 26 серпня 1939  — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Вид ЗС Heer - decal for helmet 1942.svg Heer
Рід військ Balkenkreuz.svg Вермахт
Командування Група армій «A»
Група армій «C»
Група армій «Центр»
Група армій «Південь»
Група армій «B»
Група армій «Вісла»
Чисельність польова армія
Війни/битви Перша світова війна
Друга світова війна
Командири
Визначні
командири
генерал-полковник М.фон Вейхс
генерал-полковник Г.фон Зальмут
генерал-полковник В.Вайс
Польові армії
Третій Рейх
1 А Heer - decal for helmet 1942.svg
2-а армія
3 А
Не варто плутати з 2-ю німецькою армією часів Першої світової війни

2-а а́рмія (нім. 2. Armee) — польова армія Вермахту в роки Першої та Другої світової війни.

Історія[ред.ред. код]

Перше формування (І світова війна)[ред.ред. код]

Докладніше у статті 2-а армія (Німеччина)

Друге формування (ІІ світова війна)[ред.ред. код]

2-а польова армія (2. Armee) була сформована 26 серпня 1939 року як командування 1-ої групи армій (нім. Heeresgruppe 1). Під такою назвою вона почала кампанію в Польщі, а 2 вересня 1939 року її було перейменовано в групу армій «Північ» (нім. Heeresgruppe Nord).

Знов 2-а армія була сформована 20 жовтня 1939 року шляхом перейменування 8-го армійського командування (нім. 8. Armee) при передислокації з Польщі на західний кордон. З 10 травня 1940 по 25 червня 1940 приймала активну участь у Французької кампанії. Пізніше до 2 липня 1940 входила до складу окупаційних сил у Франції, після чого повернулась до Німеччини.

Навесні 1941 року 2-у армію було перекинуто на Балкани.

У ході кампанії, що почалася, з'єднання армії з 28 березня по 18 квітня 1941 брали участь в боях на території Югославії, в захваті Загреба (Аграма), Бєлграда і Сараєво. Після закінчення бойових дій частини 2-ої армії виконували охоронні функції на захопленій території, а в середині червня були перекинуті до складу резерв групи армій «Центр» (нім. Heeresgruppe Mitte).

З 2 липня 1941 року з'єднання 2-ої польової армії вступили в бойові дії на території СРСР. Вони брали участь в боях в районі Слоніма, а після відступу Червоної Армії з цього району були перекинуті під Могильов, де брали участь в знищенні оточених радянських військ. Надалі частини 2-ої армії брали участь у переслідуванні відступаючих частин Червоної Армії в районі Гомеля. Зважаючи на ситуацію, що складалася в районі Києва, з'єднання 2-ої армії були повернені на південний схід і брали участь у боях за Чернігів, надання допомоги військам групи армій «Південь» (нім. Heeresgruppe Süd) в захваті Києва. Після короткої перерви в боях частини 2-ої польової армії брали участь в наступі в районі Брянська, оточенні військ Брянського фронту, в боях на південний схід від Орла і на схід від Курська, забезпечуючи правий фланг 2-ої танкової групи (нім. Panzergruppe 2).

У ході важких боїв німецькі частини були зупинені військами Південно-Західного фронту в районі міст Тім, Єлець і Єфремов.

У ході контрнаступу Червоної Армії, що почався зимою 1941-42 років, частини 2-ої польової армії вимушені були відступити, проте Орел і Курськ залишилися в руках німецьких військ. У лютому 1942 року 2-а армія була передана до групи армій «Південь».

У червні 1942 року вона брала участь в наступі на Вороніж, в боях за нього і частковому його захваті. Надалі частини 2-ої армії зайняли оборонні позиції на Доні, які утримували до початку наступу Червоної Армії під Воронежем. В ході даного наступу німецькі війська частково захопили місто, після чого перейшли до оборони на Верхньому Доні.

З листопада 1942 року з'єднання 2-ої армії оборонялися на раніше зайнятих позиціях. В ході наступу Червоної Армії, що почалося, в середині січня 1943 року на захід від Воронежу німецькі війська були розбиті, багато хто з них був оточений і знищений, а ті, що залишилися відкинуті на захід.

У березні 1943 року управління 2-ої польової армії перепідпорядкувало групі армій «Центр». Після стабілізації фронту дивізії армії виявилися на західному фасі Курського виступу. В результаті поразки німецьких військ на Курській дузі частини 2-ої армії вимушені були почати відступ до річки Десна. Проте тут вони залишалися недовго і відступили на правий берег Дніпра в районі Речиці. Але і в цьому районі вони були знов розбиті і відступили за Прип'ять. Тут 2-ій польовій армії на досить довгий період удалося зміцнитися своїм лівим флангом, тоді як правий під ударами Червоної Армії був відтіснений і фронт всієї армії фактично був повернений в напрямі на південь.

До середини червня 1944 року з'єднання армії займалися зміцненням своїх позицій. У ході Білоруської операції Червоної армії була розгромлена група армій «Центр», а 2-а армія, що знаходилась на її правому фланзі, залишилася єдиною більш-менш боєздатною.

У цей період вона тимчасово позначалася як армійська група «Вейхс» (нім. Armeegruppe Weichs). Нею була зайнята центральна ділянка оборони, але тут вона зазнала поразки, була відкинута з Білорусі на територію Польщі та Східної Пруссії.

Подальший відступ 2-ої армії продовжився за Західний Буг, в район річок Нарев, де вона вела бої до січня 1945 року. В ході наступу Червоної Армії з'єднання армії, що почалося в цей час, були відкинуті до Померанію. Надалі вони були притиснуті до побережжя Балтійського моря, залишили Гданськ і Гдиню.

7 квітня 1945 року армія була перейменована в армію «Східна Пруссія» (нім. Armee Ostpreußen).

Командування[ред.ред. код]

Командувачі:[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]