2-й гвардійський танковий корпус (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-й гвардійський танковий Тацинський Червонопрапорний, ордена Суворова корпус
На службі 26 грудня 1942 — липень 1945
Країна СРСР СРСР
Вид Бронетанкові війська
Тип Червона армія
Чисельність Танковий корпус
Війни/битви Німецько-радянська війна
Ворошиловградська операція (1943)
Курська битва,
Смоленська операція (1943),
Вітебська операція,
Операція «Багратіон»,
Прибалтійська операція (1944),
Східно-Прусська операція
Почесні найменування Радянська гвардія Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня
Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант т/в В. М. Баданов
генерал-лейтенант т/в О. С. Бурдейний

2-й гвардійський танковий Тацинський Червонопрапорний, ордена Суворова корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої світової війни.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Корпус створений відповідно до наказу НКО СРСР № 412 від 26 грудня 1942 року шляхом перетворення з 24-го танкового корпусу.

З березня 1943 року корпус в складі Воронезького фронту готувався, а потім брав участь в Курській битві.

Після нетривалого відпочинку в складі військ Західного фронту брав участь осінньо-зимових боях 1943—1944 років.

У березні-квітні 1944 року перебував у резерві.

З травня 1944 року й до кінця війни діяв у складі військ 3-го Білоруського фронту.

В липні 1945 року 2-й гвардійський танковий корпус був переформований у 2-у гвардійську танкову дивізію з передислокацією в Ленінградський ВО.

Склад[ред. | ред. код]

  • Управління корпусу;
  • 4-а гвардійська танкова бригада;
  • 25-а гвардійська танкова бригада;
  • 26-а гвардійська танкова бригада;
  • 4-а гвардійська мотострілецька бригада;
  • Корпусні частини:
    • 1-й окремий гвардійський батальйон зв'язку (з 22.04.1943 по 24.05.1943 — окремий батальйон зв'язку);
    • 51-й окремий саперний батальйон (з 28.05.1943);
    • 217-а окрема рота хімічного захисту (з 16.08.1943);
    • 30-а окрема гвардійська автотранспортна рота підвозу ПММ;
    • 112-а польова авторемонтна база;
    • 156-а польова танкоремонтна база;
    • окрема авіаланка зв'язку (з 01.06.1943);
    • 49-й польовий автохлібозавод (з 25.05.1943);
    • 299-а польова каса Держбанку (з 26.08.1943);
    • 2158-а воєнно-поштова станція.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири корпусу[ред. | ред. код]

Начальники штабу[ред. | ред. код]

Герої корпусу[ред. | ред. код]

Шістнадцять військовослужбовців корпусу за мужність і героїзм в роки війни удостоєні звання Героя Радянського Союзу, серед них:

Посилання[ред. | ред. код]