20000 Варуна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Варуна
Varuna artistic.png
Уявлення художника про Варуну у вигляді еліпсоїда
Відкриття
Відкривач Роберт Мак-Міллан
Дата відкриття 28 листопада 2000
Позначення
Названа на честь Плутон
Категорія малої планети карликова планета,
пояс Койпера
Епоха 23 липня 2010 року (JD 2455400,5)
Велика піввісь 6 418 322 000 км (43,129 а. о.)
Перигелій 6 057 848 000 км
(40,915 а. о.)
Афелій 6 778 797 000 км
(45,335 а. о.)
Ексцентриситет 0,051
Орбітальний період 281,03 років
Середня орбітальна швидкість 4,53 км/с
Середня аномалія 101,764°
Нахил орбіти 17,2°
Довгота висхідного вузла 97,303°
Аргумент перицентру 113,76329°
Фізичні характеристики
Розміри 1003 км[1] (різносторонній еліпсоїд)[2][3]
Маса ~3,7×1020 кг[2][4]
Середня густина 0,992[2]
Друга космічна швидкість 0,39 км/с
Період обертання 3,17 год
Альбедо 0,034-0,26[5]
Спектральний тип (помірно червоний) B-V=0,93 V-R=0,64[6]
Видима зоряна величина 19,9 (протистояння)[7]
Атмосфера[8]
Тиск на поверхні 0,30 Па (літній максимум)
Склад азот, метан

20000 Варуна (англ. 58534 Varuna)  — транснептуновий об'єкт[9], один з найбльших к'юбівано (класичних об'єктів пояса Койпера), відособлений транснептуновий об'єкт[10]. Відкрито 28 листопада 2000 року Робертом Мак-Мілланом, керівником проекту Spacewatch.

Діаметр Варуни близько 1060 км[11]. Ексцентриситет орбіти — 0,051, велика піввісь орбіти — 43,129 а. о., перигелій — 40,915 а. о., афелій — 45,335 а. о., орбітальний період — 283,20 року. Кут нахилу до площини екліптики — 17,2°. Маса ~5,9×1020 кг. Припускають, що Варуна складається з суміші пористих порід із низькою густиною (густина ~1 г/см×102). Колір поверхні — помірно червоний, але надзвичайно темний (альбедо <0,04).

Номер за каталогом малих планет — 20000. Попереднє позначення — 2000 WR106.

Назва[ред.ред. код]

К'юбівано Варуна названо на честь одного з головних божеств ведичного пантеону — володаря світових вод, охоронця справедливості, вартового безсмертя Варуни (санскр. वरुण)[12], через зв'язок із водною стихією часто прирівнюється до грецького Посейдона і римського Нептуна. Окрім імені, Варуна отримав додаткове цифрове позначення «20000» на знак того, що є одним з найбільших класичних об'єктів поясу Койпера, виявлених дотепер[13].

Розмір[ред.ред. код]

Оцінки розмірів Варуни:
Рік Діаметр (км) Примітки
2001 900[14] Джевітт
2002 1060[11] Лелоуч
2005 936[15] Ґранді
2005 >621[16] Телескоп Спітцер 2-група
2007 502[16] Телескоп Спітцер 1-група
2010 1003[1] Горд

Розміри великого об'єкту пояса Койпера можуть бути визначені одночасно спостереженнями теплового випромінювання і відбитого сонячного світла. На жаль, теплові випромінювання слабкі у віддалених об'єктів, також їх визначенню додатково перешкоджає атмосфера Землі, лише слабкий «хвіст» викидів доступний для наземних спостережень. Крім того, оцінки залежать від моделі з невідомими параметрами (наприклад, полюси орієнтації і теплової інерції). Отже, оцінки альбедо сильно варіюються. В наслідок цього у припущенні розмірів Варуни є істотні відмінності. Розмірів Варуни різні учені визначають від 500 до 1060 км. Дві останні оцінки Спітцера близькі до 500 км (310 миль) і не збігаються з оцінками розміру Варуни 2005 року у 936+238−324 км[15], основою для яких послугували більш ранні результати (900 +129−145)[14] та (1060 +180−220)[5][11]. Цю невідповідность результатів Спітцера з ранніми (субміліметровими) спостереженнями автори оригінальних досліджень (Стансберрі й ін.) пояснюють рядом труднощів у випадку Варуни. Також ці автори схиляються на користь субміліметрових результатів (Джевітт, Лілоуч) для цього об'єкту, а не до даних Спітцера[17].

Покриття[ред.ред. код]

7 грудня 2008 року було передбачено, що Варуна покриє собою зірку у сузір'ї Близнюків із зоряною величиною 14,7[18]. Ця подія дозволила би визначити нижню межу розмірів Варуни. Щоб визначити точний розмір, достатньо було б провести кілька подібних спостережень покриттів Варуною інших зірок[19]. За прогнозами передбачено, що подія могла статися лише при спостереженні з Південної Америки і Африки, проте немає повідомлень про переконливе підтвердження події[20].

28-секундне затьмарення зірки 11,1 зоряної величини Варуною спостерігалося з Камалау, Параїба, Бразилія, у ніч на 19 лютого 2010 року[21]. За результатами затьмарення 2010 року, що спостерігали у Сан-Луїсі і тривало близько 52,5 секунди, діаметр Варуни становить 1003 км[1], але Кишада була на 255 км менше результату, тому припускають, що Варуна має продовгувату форму. Затьмарення сталося під час майже максимальної яскравості Варуни, покриття при спостереженні очевидно було максимальним за площею для еліпсоїдної форми[1].

Орбіта[ред.ред. код]

Орбіти Варуни (синя) і Плутона (червона)

Варуна класифікується як класичний транснептунвий об'єкт і рухається орбітою близькою до кола з великою піввіссю близько 43 а. о., аналогічно Квавару, але з великим нахилом. Орбітальний період Варуни становить 283 роки, що майже ідентично Квавару. Графік показує, полярний огляд (вгорі: орбіта Варуни синього кольору, Плутона — червоного, Нептуна — сірого). Перигелії і афелії та дати проходження також позначені. Цікаво, що орбіти Варуни і Плутона мають схожі нахили і аналогічно зорієнтовані (вузли обох орбіт досить близькі). Варуна на відстані 43 а. о. і рухається орбітою, за формою близькою до кола, на відміну від Плутона, який знаходиться у резонансі 2:3 з Нептуном. Варуна ж не має яких-небудь значних збурень у русі з боку Нептуна. Огляд екліптики ілюструє порівняння майже кругової орбіти Варуни з ексцентричною орбітою (е = 0,25) Плутона, але аналогічно нахиленій.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Варуна має період обертання близько 3,17 години (або 6,34 години, залежно від того, крива блиску одно- або двогорба). Таке швидке обертання є нетиповим для таких великих об'єктів як Варуна. Через швидке обертання відбувається подовження сфероїда (відношення вісі 2:3), з середньою густиною близько 1,0 (приблизно дорівнює щільності води)[3]. Після вивчення кривої блиску Варуни було виявлено, що найвідповіднішою моделлю Варуни є тривісний еліпсоїд з осями B, C у відношенні В/=0,63-0,80, С/=0,45-0,52 і об'ємна густина 0,992[2].

Згодом було відкрито ще більший за Варуну об'єкт Хаумеа (3,9 години), з високою швидкістю обернення, який, за припущеннями, теж має продовгувату форму[22].

Поверхня Варуни помірно червона (порівняно із Кваваром)[23]. На поверхні виявлена невелика кількість водяного льоду[23].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Bruno Sicardy. «The 2010, February 19 stellar occultation by Varuna». 42nd DPS Meeting. Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2010-11-12. 
  2. а б в г Шаблон:Cite arxiv
  3. а б D. Jewitt, S. Sheppard Physical Properties Of Trans-Neptunian Object (20000) Varuna // Astronomical Journal. — 123 (2002) С. 2110–2120. DOI:10.1086/339557. arXiv:astro-ph/0201082.
  4. Calculated using Lacerda and Jewitt (2007) diameter of 900 km and density of 0.992 g/cm³.
  5. а б W. R. Johnston (2008). «TNO/Centaur diameters and albedos». Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2006-11-08. 
  6. «TNO and Centaur Colors». Архів оригіналу за 2006-09-08. Процитовано 2006-11-08. 
  7. «HORIZONS Web-Interface». JPL Solar System Dynamics. Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2008-07-02. 
  8. ...
  9. «MPEC 2009-P26 :Distant Minor Planets (2009 AUG. 17.0 TT)». IAU Minor Planet Center. 7 August 2009. Архів оригіналу за 2012-02-11. Процитовано 2009-09-16. 
  10. M. W. Buie (12 January 2007). «Orbit Fit and Astrometric record for 20000». SwRI (Space Science Department). Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2008-09-19. 
  11. а б в E. Lellouch et al.' Coordinated thermal and optical observations of Trans-Neptunian object (20 000)Varuna from Sierra Nevada // Astronomy & Astrophysics. — 391 (2002) С. 1133–1139. DOI:10.1051/0004-6361:20020903. arXiv:astro-ph/0206486.
  12. MW Sanskrit-English dictionary
  13. «M.P.C. 41805». The Minor Planet Circulars/Minor Planets and Comets. 9 January 2001. Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2010-07-04. 
  14. а б D. Jewitt, H. Aussel, A. Evans The size and albedo of the Kuiper-belt object (20000) Varuna // Nature. — 411 (2001) (6836) С. 446–7. DOI:10.1038/35078008. PMID 11373669.
  15. а б W. M. Grundy, K. S. Noll, D. C. Stephens Diverse albedos of small trans-neptunian objects // Icarus (journal). — 176 (2005) С. 184–191. DOI:10.1016/j.icarus.2005.01.007. arXiv:astro-ph/0502229.
  16. а б Шаблон:Cite arxiv
  17. J. Stansberry et al. (2008). «Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from the Spitzer Space Telescope». The Solar System Beyond Neptune. ISBN 978-0-8165-2755-7. 
  18. «20000 VARUNA : Important observation, Dec 7 at 2 hrs UT.». Minor Planet Mailing List. Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2008-12-01. 
  19. E. Lakdawalla (1 December 2008). «Attention: South American and southern African observers needed for observations of a stellar occultation by Varuna». Planetary Society. 
  20. «Varuna: information for observers». Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2008-12-01. 
  21. «RELATÓRIO FINAL OCULTAÇÃO DA ESTRELA UCAC2 41014042 PELO ASTEROIDE VARUNA». Архів оригіналу за 2012-02-14. Процитовано 2010-09-18.  (порт.)
  22. D. L. Rabinowitz et al.' Photometric Observations Constraining the Size, Shape, and Albedo of 2003 EL61, a Rapidly Rotating, Pluto-Sized Object in the Kuiper Belt // Astrophysical Journal. — 639 (2006) (2) С. 1238–1251. DOI:10.1086/499575. arXiv:astro-ph/0509401.
  23. а б J. Licandro, E. Oliva, M. di Martino NICS-TNG infrared spectroscopy of trans-neptunian objects 2000 EB173 and 2000 WR106 // Astronomy & Astrophysics. — 373 (2001) С. 29–32L. DOI:10.1051/0004-6361:20010758.

Посилання[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.