20 Тельця
 Майя розташована у верхньому правому куті карти. |
|
| Дані дослідження Епоха J2000 |
|
|---|---|
| Сузір’я | Телець |
| Пряме піднесення | 03h 45m 49.6067s[1] |
| Схилення | 24° 22′ 03.895″[1] |
| Видима величина (V) | 3.871 [1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B8III [1] |
| U-B показник кольору | -0.40 |
| B-V показник кольору | -0.07 [2] |
| Тип змінної | |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | 7.5±0.9 [1] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 21.09 [1] мас/рік |
| Паралакс (π) | 9.06 ± 1.03 мас |
| Відстань | світлових років парсек |
| Абсолютна величина (MV) | -1.03 |
| Подробиці | |
| Маса | 4 [3] M☉ |
| Радіус | 5.5 [3] R☉ |
| Світність | 660 [3] L☉ |
| Ефективна температура | 12600 [3] K |
| lg g | 3.5 |
| Металічність [Fe/H] | 1.10 Fe/H[4] |
| Обертання | Vsin(i)=33 km/s [5]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD23408 |
Координати: 
03г 45м 49.607с, +24° 22′ 03.895″
Майя (20 Тельця) — блакитний гігант спектрального класу B8III, що знаходиться в скупченні Плеяд у сузір'ї Тельця. Це хімічно-пекулярна зоря, вона належить до ртутно-манганових зір.
За своєю яскравістю Майя посідає четвертє місце серед зір у розсіяному зоряному скупченні Стожари (M45), після Альціони, Атласа та Електри. Її назва Майя походить від грец. Μαῖα (лат. Maia). Вона була однією з семи дочок богів Атласа та Плейони у грецькій міфології, які також розташовані у розсіяному скупчення Плеяди.
Зміст |
Огляд [ред.]
Видима величина Майї становить 3m,871, тому побачити неозброєним оком можна лише на досить темному нічному небі. Її повна болометрична яскравість у 660 разів більша за сонячну, що дає оцінку її радіуса близько 5,5 сонячного радіуса та оцінку маси, яка більша за сонячну масу майже вчетверо. Розміри, маса та те, що максимум випромінювання припадає на ультрафіолетову ділянку спектру, свідчать, що ця зоря належить до класу блакитних гігантів[3]. Майя належить до групи зір, оточених туманністю Майя (також відома як NGC 1432), — це яскрава емісійна (або відбивна) туманність[6], що розташована в межах розсіяного скупчення Плеяди.
Отто Струве раніше вважав, що Майя є змінною зорею, але згодом було встановлено, що ніяких суттєвих змін її блиску не спостерігається[3].
Міфологія [ред.]
Майя була найстаршою серед семи сестер, відомих як Плеяди. Її згвалтував Зевс і вона понесла від нього сина Гермеса, який потім став богом-провісником. Плеяди добре видно на нічному небі поряд з Оріоном. Грецькі міфи повідомляють, що Майя та її сестри зазнали переслідувань цього гігантського мисливця й перетворилися на голубок, щоб урятуватися від нього[7].
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- ↑ а б в г д е ж «SIMBAD запит: MAIA -- Variable Star». Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Процитовано 2010-06-11.
- ↑ Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewski, W. Z. UBVRIJKL photometry of the bright stars. (PDF) // Comm. Lunar Plan. Lab., 4. — (1966). Переглянуто: 2010-06-11.
- ↑ а б в г д е Professor James B. (Jim) Kaler. «MAIA (20 Tauri)». University of Illinois. Процитовано 2010-06-11.
- ↑ Heacox, W. D. Chemical abundances in Hg-Mn stars (PDF) // Astrophysical Journal Supplement Series. — Т. vol. 41. — (1979) С. 675-688. DOI:10.1086/190637. Переглянуто: 2010-06-10.
- ↑ Royer, F.; Grenier, S.; Baylac, M.-O.; Gómez, A. E.; Zorec, J. Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i in the northern hemisphere (PDF) // Astronomy and Astrophysics. — Т. 393. — (2002) С. 897-911. DOI:10.1051/0004-6361:20020943. Переглянуто: 2010-06-10.
- ↑ «SEDS Students for the Exploration and Development of Space». NGC 1432. Процитовано 2010-06-11.
- ↑ Hesiod, Works and Days 619ff.
Посилання [ред.]
- Jim Kaler's Зорі, університет Іллінойса:Маяй (20 Тельця)
- LRGB зображення з високою роздільною здатністю, яке отримане в результаті 4х годин спостережень: NGC 1432 - Туманність Майя
- APOD Зображення:
