24 см мортира М.98

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
24 см мортира М.98


24er Mörser.jpg
24 см мортира на бойовій позиції
Тип: Облогова артилерія
Походження: Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорська імперія
Історія служби
Термін використання 1898-1918
Використання у Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорська імперія,
Історія виробництва:
Конструктор "Шкода"
Розроблено 1898-1900
Виробник "Шкода"
Кількість 14
Варіанти М.98, М.98/07
Характеристики
Маса бойова: 9 300 кг

похідна:

Довжина L/9 (2,18 м)
Стрільців 6-10
Тип боєприпасу роздільне заряджання, граната 133 кг (заряд пороху до 20 кг)
Калібр 240 мм
Віддача гідро гальмо
Кут підвищення від +40° до +65°
Кут повороту 360°
Бойова скорострільність 1 постріл на 3-4 хвилини
Дульна швидкість 278 м/с
Максимальна дальність 6,5 км

24 см мортира М.98 (нім. 24 см мортира М.98) знаходилась на озброєнні Збройних сил Австро-Угорщини періоду 1-ї світової війни. Була найбільш потужною артилерійською системою фортечної артилерії до появи 1911 облогової 30,5 см мортири М.11.

Виготовлялась її модифікація М98/07, у якої захисна труба покривала все дуло (у М.98 лише 2/3). При перевезенні на моторній тязі мортира розбиралась на лафет і дуло із захисною трубою. При кінній тязі (мін. 16 коней) вона розбиралась на дуло, верхній лафет, нижній лафет, основу нижнього лафету. Обслуга мортири складалась з 8-10 осіб.

Мортира використовувалась на полігоні Феліксдорф 1902 при стрільбах з відстані 4,5 км для вивчення нових конструкцій оборонних споруд, засобів звязку, зокрема панцирних куполів 8 см гармати М.94 і 7 см швидкострільної гармати. На початок війни на озброєнні знаходилось 14 мортир М.98.

Джерело[ред.ред. код]

  • Unterrichtsmaterial und Dienstvorschriften der k.u.k. Armee im Kriegsarchiv in Wien
  • Moritz Ritter von Brunner (Hrsg.): Die Beständige Befestigung. Für die k. u. k. Militärbildungsanstalten und zum Selbstunterrichte für Offiziere aller Waffen. 7. vollständig umgearbeitete Auflage. Seidel, Wien 1909.
  • Erwin Anton Grestenberger: K.u.k. Befestigungsanlagen in Tirol und Kärnten 1860–1918. Verlag Österreich u. a., Wien 2000, ISBN 3-7046-1558-7.

Посилання[ред.ред. код]