25-та стрілецька дивізія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
25-та стрілецька дивізія
рос. 25-я стрелковая дивизия
На службі 30 липня 1918 — 30 липня 1942
Країна  Радянський Союз
Вид Червона армія
Тип піхота
Війни/битви

Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна

Нагороди Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Командування
Останній командувач генерал-майор
Трохим Коломієць
Визначні
командувачі		 Чапаєв Василь Іванович
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 25-та дивізія.

25-та стрілецька Чапаєвська ордена Леніна, Червонопрапорна дивізія — військове з'єднання РСЧА в період Громадянської війни в Росії і німецько-радянської війни.

Сформована в місті Ніколаєвськ (нині — Пугачов) із добровольців під найменуванням дивізії Ніколаєвських полків, із 21 вересня 1918 р. — 1-ша Ніколаєвська радянська піхотна дивізія, з 25 вересня 1918 — 1-ша піхотна дивізія Самари, з 19 листопада 1918 — 25-та стрілецька дивізія, з 4 жовтня 1919 — 25-та стрілецька імені В. І. Чапаєва дивізія.

Історія[ред. | ред. код]

Громадянська війна[ред. | ред. код]

Дивізія сформована 30 липня 1918 року в місті Ніколаєвськ (нині — Пугачов), що на Поволжі, з добровольців як дивізія Миколаївських полків. З 21 вересня 1918 року йменувалася 1-ю Миколаївською радянською піхотною дивізією, з 25 вересня 1918 року — 1-ю піхотною дивізією Самари, з 19 листопада 1918 року — 25-ю стрілецькою дивізією, з 4 жовтня 1919 року — 25-й стрілецька імені В. І. Чапаєва дивізією.

У 1918 — початку 1919 років вела бої з білочехами і уральськими білокозаками в Заволжі.

7 жовтня 1918 року звільнила Самару, 24 січня 1919 року — Уральськ, 11 березня 1919 року — Лбищенськ.

Брала участь у Бугурусланській, Белебейській і Уфимській операціях 1919 року.

5 січня 1920 року дивізія звільнила Гур'єв. У травні 1920 року у зв'язку з активізацією бойових дій на радянсько-польському фронті була перекинута на Південно-західний фронт, брала участь в Київській операції 1920 року. В серпні 1920 року «звільнила» Ковель, потім вела бої на річці Західний Буг. У жовтні 1920 — квітні 1921 років діяла проти українських повстанчих загонів.

9 полків дивізії та 25-й кавалерійський дивізіон нагороджено Почесними революційними Червоними Прапорами ВЦВК. За бойові заслуги в Громадянській війні нагороджена Почесним революційним Червоним Прапором (1928) і орденом Леніна (1933).

Влітку 1939 року під час реорганізації стрілецьких дивізій РСЧА на базі полків 25-ї стрілецької дивізії розгорнуті 116-та стрілецька дивізія, 135-та стрілецька дивізія і 147-ма стрілецька дивізія дивізії ХВО.

У вересні 1939 року дивізія брала участь у польському поході у складі військ Українського фронту (див. Золотий вересень). З квітня 1940 року дислокувалася у Запоріжжі (ОдВО). У червні-липні 1940 року брала участь у Бессарабському поході у складі 35-го корпусу 9-ї армії Південного фронту.

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

У діючій армії з 22.06.1941 по 30.07.1942 року.

На 22 червня 1941 року дислокувалася у Болграді (Кагулі, межа з Румунією по річці Прут) і утримувала довірений рубіж до 18 липня 1941 року, потім була вимушена відступити за Дністер. 19 серпня 1941 року включена до складу Одеського оборонного району. Із закінченням оборони Одеси однієї з останніх була евакуйована в Севастополь.

З початком оборони Севастополя займала рубіж у 3-му секторі оборони. На 25.12.1941 року дивізія займала рубіж від межі ліворуч: західний Інкерманський маяк — село Камишлі — Биюк-Отаркой, маючи у своєму складі 7117 чоловік, 145 кулеметів, 90 мінометів, 10 152-мм гармат і 122-мм гармат, 18 76-мм гармат, 14 45-мм гармат.

Дивізія обороняла Севастополь до трагічного падіння оборони. Загинула в липні 1942. Офіційно розформована 30 липня 1942.

Прапори дивізії були втоплені в Чорному морі.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

Склад[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Воїни дивізії[ред. | ред. код]

У Громадянську війну в Росії[ред. | ред. код]

У німецько-радянську війну[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Іменем дивізії названа вулиця в Одесі.

Література[ред. | ред. код]

  1. В. И. Феськов, К. А. Калашников, В. И. Голиков «Красная Армия в победах и поражениях. 1941—1945 гг.», Издательство Томского университета, 2003
  2. Исаев А. Краткий курс истории ВОВ. Наступление маршала Шапошникова. — М.: Яуза, Эксмо, 2005. — 384 с / Тираж 8000 экз. ISBN 5-699-10769-X.
  3. Ю.Веремеев. Анатомия армии. Красная Армия и Вторая мировая война. Оборона на Юге — 22.6.41 г.
  4. Хлебников Н. М., Евлампиев П. С., Володихин Я. А. Легендарная Чапаевская // — Москва, 1967
  5. Кутяков И. С. В. И. Чапаев // — Москва, Воениздат, 1958, с. 39-79
  6. Петров И. Е. Воспоминания о 25-й Чапаевской дивизии. // — Рукопись, Музей Сов. Вооруж. Сил.
  7. Фурманов Д. А. Чапаев // — Москва, Воениздат, 1964, с. 238—268.
  8. У черноморских твердынь. Отдельная Приморская армия в обороне Одессы и Севастополя.
  9. Отдельная Приморская армия в обороне Одессы и Севастополя. Воспоминания. Москва, Воениздат, 1967, 416 с, тираж 65 тыс.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=25-та_стрілецька_дивізія_(СРСР)&oldid=40885154