2883 Барабашов
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Микола Черних |
| Місце відкриття | КрАО |
| Дата відкриття | 13 вересня 1978 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Барабашов Микола Павлович |
| Тимчасові позначення |
1978 RG6 1940 LJ 1950 JW 1950 LL 1975 WA2 1980 DU4 1981 QV1 1983 AV2 |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,245414457188 а. о. |
| Перигелій | 2,062782278162 а. о. |
| Афелій | 2,428046636214 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,081335620888 |
| Орбітальний період | 1228,975425011 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,292926931388 °/д |
| Середня аномалія | 335,5660863305° |
| Нахил орбіти | 1,407787246259° |
| Довгота висхідного вузла | 48,50504217939° |
| Аргумент перицентру | 151,1775899046° |
| Фізичні характеристики | |
| Стандартна зоряна величина | 13,1 |
 2883 Барабашов у Вікісховищі | |
2883 Барабашов (2883 Barabashov) — астероїд головного поясу, відкритий 13 вересня 1978 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,627.
Астероїд було відкрито українським радянським астрономом Миколою Степановичем Черних в Кримській астрофізичній обсерваторії в Научному і названо на честь іншого українського радянського астронома — академіка Миколи Павловича Барабашова, планетолога, директора Харківська астрономічна обсерваторія і ректора Харківського державного університету[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 2883 Барабашов (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.01.31.
- ↑ Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 27.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Барабашов Микола Павлович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 27. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
