29-а гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-а російська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
29-а гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-а російська)
29-я гренадерская дивизия СС «РОНА» (1-я русская)
RONApatch.png

Герб дивізії
На службі 1 серпня 1944 — вересень 1944
Країна Flag of German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх
Належність Піхота
Вид ЗС Flag Schutzstaffel.svg Ваффен СС
Чисельність Дивізія
Війни/битви Друга світова війна
Варшавське повстання 1944 року[1]
Словацьке національне повстання
Командири
Визначні
командири
Б. В. Камінський
К. П. Воскобойнік
Кристоф Дим
Генрих Юрс


29-а гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-а російська) (нім. Waffen-Grenadier Division der SS (russische Nr. 1))  — колабораційне тактичне з'єднання Ваффен-СС укомплектоване вояками Російської Визвольної Народної Армії (РОНА) сформоване наприкінці Другої Світової війни.

Історія створення[ред.ред. код]

Восени 1941 року внаслідок швидкого просування німецький військ територіями СРСР, було окуповано Орловську та Брянську області. На окупованих теренах в районі 2-ї танкової армії Вермахту німцями було санкціоновано утворення Локотського району, невдовзі розширеного до округу. Ці територіальні формації відоміші в історії під назвою Локотська республіка. Збройні сили Локотської республіки отримали назву «Російська Визвольна Народна Армія» (РОНА). РОНА була укомплектована етнічними росіянами, що мали антирадянські погляди та солдатами-червоноармійцями, котрі опинились в оточенні німецьких військ. З 1942 року РОНА почала проводити мобілізацію до своїх лав не на добровільних, а на примусових засадах. На початок 1943 РОНА нараховувала у своєму складі 5 стрілецьких полків і ряд окремих з'єднань, поміж яких і бронідевізіон. Загальна чисельність РОНА на той час сягала 12 000 воїнів. Хоча головним завданням РОНА була боротьба з партизанами, окремі її частини брали участь у боях із Червоною армією.[2]

Переформатування у дивізію[ред.ред. код]

В серпні 1943 року після початку відступу німецьких військ РОНА було перекинуто до Вітебської області Білорусі, де вона отримала поповнення білоруськими поліцейськими та взяла участь в ряді антирадянських операцій. Незабаром РОНА була включена до складу Ваффен-СС як штурмова бриагада, з подальшим розгортанням у гренадерську дивізію СС.

Придушення Варшавського повстання[ред.ред. код]

1 серпня 1944 року у Варшаві піднімається антинацистське повстання, за збігом обставин того ж дня очільник РОНА Броніслав Камінський отримує підвищення до генерал-майора Ваффен-СС. Німецьке командування відправляє дивізію СС «РОНА» на придушення повстання. Дивізія брала участь у придушенні повстання в районі Охота і проявила надзвичайну жорстокість.[3][4] Саме РОНА Камінського, разом із добірними частинами СС, по звірячому придушили повстання і знищили Варшаву у серпні 1944 р. Довгі роки радянська і польська комуністична пропаганда, а нині польська екстремістсько-шовіністична преса, свідомо перекручують факти і приписують ці злочини Дивізії «Галичина». За вказівкою командувача каральних сил генерала СС Е. фон дем Бах Залєвського, Камінського було розстріляно через непослух і звірства вояків РОНА.[5]

Після страти Камінського[ред.ред. код]

Новим командиром 29-а гренадерської дивізії СС «РОНА» став бригадефюрер СС, генерал-майор Ваффен-СС Кристоф Дим, а заступником лишився полковник РОНА ваффен-оберштумбаннфюрер СС Георгій Белай. Залишки вояків дивізії були відправлені на придушення Словацького національного повстання. Вже у листопаді 1944 році колишні вояки 29-а гренадерської дивізії СС «РОНА» були влиті до 1-ї дивізії РОА під керівництвом Власова, незважаючи на протести останнього.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]