31R (UE, UE2)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
опис

UE2

Renault UE Chenillette
Загальні дані
класифікація танкетка
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Франція Франція
компанія-виробник Renault, AMX, Berliet, Fouga, Malaxa
кількість виробів, од. 5284
роки експлуатації 1932-1941
модифікації UE, UE2
основні країни-оператори Франція Франція, Румунія Румунія
Основні параметри
бойова маса, т 2,1
екіпаж, осіб 2
довжина, мм 2880
ширина, мм 1740
висота, мм 1250
кліренс, мм 300
Броня
  лоб корпусу, мм/град. 9
  борт корпусу, мм/град. 6
  корма корпусу, мм/град. 9
  дах корпусу, мм/град. 9
  днище, мм/град. 9
Озброєння
кулемети 7,5-мм MAC
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна Renault 85
потужність двигуна, к.с. (кВт) 35
гусениці 170
швидкість по шосе, км/год. 30
запас ходу по шосе, км 100
питома потужність, к.с./т 16,7

Renault UE Chenillette був легким бронетранспортером (чи інакше танкеткою) випускався у Франції між 1932 і 1940 роками. Повна офіційна назва — Chenillette de ravitaillement d'infanterie 31R або танкетка постачання піхоти. Танкетка була розвитком англійської «Віккерс-Карден-Лойд Мк IV». Вона була розроблена фірмою Renault в 1931 р. на основі концепції британської танкетки Carden-Loyd та вироблялася на заводах фірм Renault Bertiet, AMX, Fouga. У період з 1932 по 1940 рік було випущено 4496 танкеток модифікацій UE і UE2.

Серійні модифікації[ред.ред. код]

Експорт[ред.ред. код]

Румунія спочатку закупила 178 шт, а потім стала випускати по ліцензії, під назвою Melaxa, випустивши 126 шт.

Ще 10 шт. закупив Китай.

Трофеї[ред.ред. код]

Німеччина деякий час використовувала трофейні французькі танкетки під назвою — UE 630 (f). Більше — 3000 шт.

64 танкетки в якості трофеїв дісталося Італії, де також продовжили службу.

При формуванні польських збройних сил на території Франції, до їх складу також було включено деяку кількість цих танкеток.

Бойове застосування[ред.ред. код]

Найбільш широко ці танкетки використовувалися французькою армією. За штатом вони входили в усі з'єднання піхоти та кавалерії в якості транспортних машин або артилерійських тягачів. В останньому випадку вони буксирували переважно 25-мм протитанкові гармати SA34. У кожному піхотному полку належало мати 9 машин, а в моторизованому — 18. На момент початку війни в сухопутних військах Франції налічувалося 3500 гусеничних тягачів. Більшість танкеток взяли участь в битвах 1940 р.. Після укладення перемир'я багато машин дісталося вермахту.

Основна частина танкеток, захоплених німцями, була озброєна кулеметами MG-34 та використовувалася для охорони аеродромів від нападу диверсантів, а також для боротьби з партизанами. Неозброєні танкетки використовувалися в підрозділах зв'язку сухопутних сил і Люфтваффе для прокладки кабельних ліній зв'язку, замінюючи в цій якості німецькі бронетранспортери Sd. Kfz.251/11.

Проти СРСР ці танкетки найбільш широко використовувала румунська армія. Перед нападом 22 червня 1941 р. в румунських збройних силах перебувало 178 Renault UE. У це число входили 126 UE «Malaxa» румунського виробництва (за ліцензією) і 52 машини французького виробництва: 13Renault UE, куплених до початку війни у Франції і 39 танкеток, переданих вже німцями з власних трофеїв після розгрому Франції. Румунська армія переважно використовувала ці танкетки як тягачі 47-мм протитанкових гармат «Шнейдер». За штатом у кожній протитанковій роті знаходилося 12 машин. Більшість з цих тягачів було знищено або захоплено радянськими військами в перші два роки війни.

Література[ред.ред. код]

  • И.Шмелёв «История танка».


Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.