3713 Пітерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
3713 Пітерс
Відкриття
Відкривач Едвард Бовелл
Місце відкриття Станція Андерсон-Меса
Дата відкриття 22 березня 1985
Позначення
Тимчасові назви 1985 FA2
1949 KN
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 3,018887552665 а. о.
Перигелій 2,717289472195 а. о.
Афелій 3,320485633135 а. о.
Ексцентриситет 0,099903714599
Орбітальний період 1915,882330042 д
Середня орбітальна швидкість 0,187902980446 °/д
Середня аномалія 75,14519043024°
Нахил орбіти 11,39587790278°
Довгота висхідного вузла 109,4010545353°
Аргумент перицентру 210,7631713580°
Фізичні характеристики
Період обертання 6,9 год
Спектральний тип K (SMASSII)
Стандартна зоряна величина 11,4

3713 Пітерс (3713 Pieters) — астероїд головного поясу, відкритий 22 березня 1985 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,209.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «База даних малих космічних тіл JPL: 3713 Пітерс» (англ.). Процитовано 2014.05.13.  Останнє спостереження 2014.01.04.


Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]