37573 Енрікокарузо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
37573 Енрікокарузо
Відкриття
Відкривач Ф. Бернґен
Місце відкриття Обсерваторія Карла Шварцшильда
Дата відкриття 23 жовтня 1989
Позначення
Названа на честь Енріко Карузо
Тимчасові назви 1989 UB7
2000 RG7
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,379777578752 а. о.
Перигелій 1,902862114283 а. о.
Афелій 2,856693043220 а. о.
Ексцентриситет 0,200403377494
Орбітальний період 1340,920343311 д
Середня орбітальна швидкість 0,268472323352 °/д
Середня аномалія 238,2159440382°
Нахил орбіти 3,159521117083°
Довгота висхідного вузла 55,60252317697°
Аргумент перицентру 1,395412413670°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина 15,1

37573 Енрікокарузо (37573 Enricocaruso) — астероїд головного поясу, відкритий 23 жовтня 1989 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,509.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «База даних малих космічних тіл JPL: 37573 Енрікокарузо» (англ.). Процитовано 2014.05.07.  Останнє спостереження 2013.05.15.


Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]