38-а армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
38-а армія СРСР
На службі 4 серпня 194123 липня 1942
3 серпня 1942 — травень 1946
Країна Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Належність Південно-Західний фронт
Південний фронт
Сталінградський фронт
Брянський фронт
Воронезький фронт
Курський фронт
1-й Український фронт
4-й Український фронт
Прикарпатський військовий округ
Вид ЗС Red Army flag.svg Червона армія, Радянська армія,
Ensign of the Ukrainian Armed Forces.svg Збройні сили України
Рід військ сухопутні війська
Роль загальновійськова
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна,
Оборона Києва
Сумсько-Харківська операція
* Перша битва за Харків
Донбаська операція
Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)
Воронезько-Касторненська операція
Третя битва за Харків
Битва на Курській дузі
Битва за Дніпро
Житомиро-Бердичівська операція
Проскурівсько-Чернівецька операція
Львівсько-Сандомирська операція
Західно-Карпатська операція
Моравсько-Остравська операція
Празька операція

Операція «Дунай»
Відзнаки у битвах Order of Red Banner.png Червонопрапорна
Командири
Визначні
командири
генерал-лей­тенант Чибісов Н.Є.
генерал-майор артилерії Москаленко К. С.
Загальновійськові армії СРСР
37 А Communist star.svg
38-а армія
39 А

Три́дцять во́сьма а́рмія (38 А) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР з серпня 1941 по травень 1946 та післявоєнний час на території України.

Історія[ред.ред. код]

Перше формування[ред.ред. код]

Сформована 4 серпня 1941 р. у складі Південно-Західного Фронту. До неї увійшли 47-а гірськострілецька дивізія, 169, 199, 300 і 304-а стрілецькі дивізії, танкові, артилерійські та інші з'єднання і частини. З 12 липня 1942 армія перейшла у підпорядкування Південного Фронту. 17 липня вступила в запеклі бойові дії у складі Сталінградського фронту. З 23 липня 38-а армія була виведена в резерв фронту, її війська передано 21-й армії, а польове управління сформувало управління 1-ї танкової армії.

Друге формування[ред.ред. код]

Сформована 3 серпня 1942 у складі Брянського фронту на базі оперативної групи військ генерал-лейтенанта Н. Є. Чибісова і 4-ої резервної армії. До неї увійшли 167, 237, 240 та 340-а стрілецькі дивізії, декілька стрілецьких і танкових бригад, а також артилерійські та інші частини. У вересні 1942 р., вже в складі Воронезького фронту, армія вела оборонні та наступальні бої під Воронежем. У вересні 1943 р. брала участь у звільненні Лівобережної України. Переслідуючи німецькі війська, звільнили міста Суми (2 вересня), Ромни (16 вересня), Прилуки (18 вересня у взаємодії з 40-ю армією), в кінці вересня форсували Дніпро на північ від Києва і захопили плацдарм в районах на захід від Сваром'є, Лютежа, Нових Петрівців. 12 січня18 лютого 1945 р. армія брала участь в Західно-Карпатській операції. Бойовий шлях 38-а армія завершила участю у Празькій стратегічній операції (6—11 травня).

Командування[ред.ред. код]

Післявоєнний період[ред.ред. код]

У післявоєнний час штаб 38-ої армії знаходився в Івано-Франківську.

Станом на 19 листопада 1990 р. армія мала в своєму розпорядженні 413 танків, 758 БМП і БТР, 197 гармат, мінометів та РС-30, 40 бойових та 36 транспортних вертольотів армійської авіації.[1]

На той час до складу армії входили:

  • 596-й окремий реактивний артдивізіон (згорнутий)
  • 135-й інженерний полк
  • 321-й інженерний полк
  • 163-й окремий радіотехнічний полк
  • 17-й окремий батальйон РЕБ
  • 583-й окремий батальйон РЕБ
  • 87-а бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 89-а бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 118-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
  • 711-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Справочник А. Г. Ленского и М. М. Цыбина «Советские сухопутные войска в последний год существования СССР»,— Санкт-Петербург: 2001
  • В сражениях за Победу. Боевой путь 38-й армии…, Москва, 1974
  • Москаленко К. С..На Юго-Западном направлении. Воспоминания командарма. Москва, 1979, 3-е изд.