38-а армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
38-а армія СРСР
На службі 4 серпня 194123 липня 1942
3 серпня 1942 — травень 1946
Країна Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Належність Південно-Західний фронт
Південний фронт
Сталінградський фронт
Брянський фронт
Воронезький фронт
Курський фронт
1-й Український фронт
4-й Український фронт
Прикарпатський військовий округ
Вид ЗС Red Army flag.svg Червона армія, Радянська армія,
Zsu prapor.jpg Збройні сили України
Рід військ сухопутні війська
Роль загальновійськова
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна,
Оборона Києва
Сумсько-Харківська операція
* Перша битва за Харків
Донбаська операція
Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)
Воронезько-Касторненська операція
Третя битва за Харків
Битва на Курській дузі
Битва за Дніпро
Житомиро-Бердичівська операція
Проскурівсько-Чернівецька операція
Львівсько-Сандомирська операція
Західно-Карпатська операція
Моравсько-Остравська операція
Празька операція

Операція «Дунай»
Відзнаки у битвах Order of Red Banner.png Червонопрапорна
Командири
Визначні
командири
генерал-лей­тенант Чибісов Н.Є.
генерал-майор артилерії Москаленко К. С.
Загальновійськові армії СРСР
37 А Communist star.svg
38-а армія
39 А

Три́дцять во́сьма а́рмія (38 А) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР з серпня 1941 по травень 1946 та післявоєнний час на території України.

Історія[ред.ред. код]

Перше формування[ред.ред. код]

Сформована 4 серпня 1941 р. у складі Південно-Західного Фронту. До неї увійшли 47-а гірськострілецька дивізія, 169, 199, 300 і 304-а стрілецькі дивізії, танкові, артилерійські та інші з'єднання і частини. З 12 липня 1942 армія перейшла у підпорядкування Південного Фронту. 17 липня вступила в запеклі бойові дії у складі Сталінградського фронту. З 23 липня 38-а армія була виведена в резерв фронту, її війська передано 21-й армії, а польове управління сформувало управління 1-ї танкової армії.

Друге формування[ред.ред. код]

Сформована 3 серпня 1942 у складі Брянського фронту на базі оперативної групи військ генерал-лейтенанта Н. Є. Чибісова і 4-ої резервної армії. До неї увійшли 167, 237, 240 та 340-а стрілецькі дивізії, декілька стрілецьких і танкових бригад, а також артилерійські та інші частини. У вересні 1942 р., вже в складі Воронезького фронту, армія вела оборонні та наступальні бої під Воронежем. У вересні 1943 р. брала участь у звільненні Лівобережної України. Переслідуючи німецькі війська, звільнили міста Суми (2 вересня), Ромни (16 вересня), Прилуки (18 вересня у взаємодії з 40-ю армією), в кінці вересня форсували Дніпро на північ від Києва і захопили плацдарм в районах на захід від Сваром'є, Лютежа, Нових Петрівців. 12 січня18 лютого 1945 р. армія брала участь в Західно-Карпатській операції. Бойовий шлях 38-а армія завершила участю у Празькій стратегічній операції (6—11 травня).

Командування[ред.ред. код]

Післявоєнний період[ред.ред. код]

У післявоєнний час штаб 38-ої армії знаходився в Івано-Франківську.

Станом на 19 листопада 1990 р. армія мала в своєму розпорядженні 413 танків, 758 БМП і БТР, 197 гармат, мінометів та РС-30, 40 бойових та 36 транспортних вертольотів армійської авіації.[1]

На той час до складу армії входили:

  • 596-й окремий реактивний артдивізіон (згорнутий)
  • 135-й інженерний полк
  • 321-й інженерний полк
  • 163-й окремий радіотехнічний полк
  • 17-й окремий батальйон РЕБ
  • 583-й окремий батальйон РЕБ
  • 87-а бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 89-а бригада матеріального забезпечення (штаб)
  • 118-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
  • 711-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Справочник А. Г. Ленского и М. М. Цыбина «Советские сухопутные войска в последний год существования СССР»,— Санкт-Петербург: 2001
  • В сражениях за Победу. Боевой путь 38-й армии…, Москва, 1974
  • Москаленко К. С..На Юго-Западном направлении. Воспоминания командарма. Москва, 1979, 3-е изд.